Справа № 466/4435/15-ц
«27» жовтня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Кавацюка В. І.
при секретарі Семків Х.І., Гапаляк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення,
У червні 2015 року ОСОБА_1 пред'явила в суд позов до ОСОБА_2 про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2003 року, який був укладений між нею та ОСОБА_3 і посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І.
В даній квартирі незаконно проживає відповідач ОСОБА_2 - колишній чоловік її покійної матері ОСОБА_5, яка померла в серпні в 2013 році. Шлюб між матір'ю та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано в 2005 році.
Відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі не зареєстрований, займає приміщення самоправно та на протязі багатьох років зловживає спиртними напоями, веде паразитичний спосіб життя. Він зареєстрований в с. Словіта Золочівського району Львівської області та після смерті його матері залишився йому у спадок двокімнатний житловий будинок, до якого прилягає земельна ділянка.
Вона, позивач, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 і малолітнім сином ОСОБА_7 тимчасово проживає в АДРЕСА_2, однак вказана квартира продається і їхній сім'ї немає до проживати.
На її звертання добровільно звільнити спірну квартиру відповідач ОСОБА_2 не реагує, ображає її нецензурними словами, погрожує вбивством та викраденням дитини, а тому вона змушена звернутись в суд.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 позов підтримали, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився вчетверте, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому порядку та шляхом опублікування оголошення в газеті «Львівська пошта» №115 (1726) від 13 жовтня 2015 року.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з приписами ст. 312 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником спірної квартири АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати площею 20,3 кв.м та кухні з комунальними вигодами. Вказана квартира належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2003 року, який був укладений між нею та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І. і зареєстрований в реєстрі за №1095. У вказаній квартирі ніхто зареєстрованим не значиться.
Дані обставини підтверджуються поясненнями позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_8 та долученими до справи копіями вищевказаного договору купівлі-продажу квартири від 15 липня 2003 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1572190, який виданий Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 25 вересня 2003 року, довідкою ЛКП «Північне-411» про склад сім'ї і прописки №1295 від 15.06.2015 року та ці обставини ніким з учасників процесу не оспорювались.
Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_8 в спірній квартирі без належних правових підстав проживає відповідач ОСОБА_11 - колишній чоловік її покійної матері ОСОБА_5, яка померла в серпні в 2013 році. Шлюб між матір'ю позивача та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано рішенням Шевченківського районного суду м Львова від 05 липня 2006 року.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 підтвердили той факт, що відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі не зареєстрований, займає приміщення самоправно та на протязі багатьох років зловживає спиртними напоями, веде паразитичний спосіб життя. На звертання позивача ОСОБА_1 добровільно звільнити спірну квартиру відповідач ОСОБА_2 не реагує, ображає її нецензурними словами тощо.
З долученої до матеріалів справи відповіді сільського голови с. Словіта Золочівського району Львівської області Діжака О.І. від 21 вересня 2015 року №148 вбачається, що він зареєстрований в с. Словіта Золочівського району Львівської області та за місце реєстрації не проживає.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком та малолітнім сином ОСОБА_7 тимчасово проживає в АДРЕСА_2, однак вказана квартира продається та їхній сім'ї немає до проживати.
Оцінюючи зібрані справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 210, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 116, 150, 155, 169 ЖК України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 382, 383, 386, 391 ЦК України суд
Позов задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) витрат по оплаті судового збору.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. І. Кавацюк