Справа № 459/2189/15-ц
10 листопада 2015 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Новосада М.Д.
при секретарі Смолій О.Я.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, КП «Червонограджитлокомунсервіс», Головного управління державної міграційної служби у Львівській області в особі Червоноградського міського сектору ДМС у Львівській області, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації, -
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів з участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_10, ОСОБА_11, КП «Червонограджитлокомунсервіс», Головного управління державної міграційної служби у Львівській області в особі ЧМС ДМС у Львівській області, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що являється власником квартири по АДРЕСА_1 у м.Червонограді Львівської області. Відповідачка ОСОБА_3 є його колишньою невісткою, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являються його внуками і зареєстровані у його квартирі.
Його син ОСОБА_12 був зареєстрований у спірному житловому приміщенні з 2001 року. 28.07.2005 року він уклав шлюб із відповідачкою ОСОБА_3. Фактично з 2007 року вони разом не проживали, однак шлюб не розірвали. З 2007 року його син спільно проживав у спірній квартирі з ОСОБА_4. За цей час у них народилося двоє дітей.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року син позивача ОСОБА_12 загинув, не встигнувши розірвати шлюб з відповідачкою та укласти шлюб із ОСОБА_4, з якою проживав у громадянському шлюбі. Його сім'я: ОСОБА_4 , спільні діти ОСОБА_13, ОСОБА_14 та син ОСОБА_15 від першого шлюбу - ОСОБА_7 залишились проживати у спірній квартирі та зареєстровані у вищезгаданій квартирі як піднаймачі. Відповідачі значаться зареєстрованими у його квартирі по АДРЕСА_1 у м.Червонограді Львівської області, однак фактично там не проживають та не здійснюють оплату комунальних платежів. Тому просить визнати їх такими, що втратили право на користування даним житловим приміщенням.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, зіслались на обставини, викладені в позові, просять такий задовольнити.
Відповідачка позов заперечила. Вказала, що їй виділено квартиру у зв'язку зі смертю чоловіка, однак документи ще не оформлено повністю, а тому не має можливості зареєструвати дітей у цьому житловому приміщенні.
Представники третіх осіб КП "Червонограджитлокомунсервіс", ГУДМС у Львівській області Червоноградського МС ДМС у Львівській області, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради в судове засідання не з'явились, подали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності. Третя особа ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки до суду не повідомила.
Третя особа ОСОБА_4, вона ж представник неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_10 позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просить визнання відповідачку ОСОБА_3 та її дітей такими, що втратили право на користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 у м.Червоноградіі зняти їх з реєстрації
Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17 в судовому засіданні вказали, що відповідачка з дітьми не проживає у квартирі позивача близько 8 останніх років. Померлий син позивача проживав у цій квартирі з іншою жінкою ОСОБА_4. За комунальні послуги у спірній квартирі сплачував позивач.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи та свідків, оцінивши зібрані матеріали, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із копій реєстраційних посвідчень на квартиру від 28.04.2000 року квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом та договору купівлі-продажу ? частини квартири.
Син позивача ОСОБА_12 був зареєстрований у квартирі батька з 05.04.2001 року, який пізніше 28.07.2005 року уклав шлюб із відповідачкою ОСОБА_3.
Як вбачається з копії довідки КП «Комінтех» №2796 від 02.04.2015 року відповідачі прописані у спірному житловому приміщенні як члени сім'ї власника: ОСОБА_3 з 01.12.2005 року як невістка, неповнолітні ОСОБА_5 - з 01.12.2005 року та ОСОБА_6 - з 16.10.2006 року як внуки.
Крім того у вказаній квартирі також прописані ОСОБА_4 зі своїми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_10 як піднаймачі, та ОСОБА_7 як син піднаймача.
Судом встановлено, що син позивача, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, з 2007 року проживав спільно однією сім'єю із ОСОБА_4, з якою мав двоє дітей, що також підтверджується копією рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15.05.2015 року у справі №459/1217/15-ц.
Згідно копії позовної заяви та копії ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 30.03.2015 року у справі №459/368/15-ц року син позивача ОСОБА_12 29.01.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тому справа про розірвання шлюбу не була розглянута.
У судовому засіданні встановлено, що з 2007 року відповідачка з дітьми не проживала у спірній квартирі, особистих її речей у помешканні немає, проживає постійно за іншою адресою, про що також свідчить акт КП «Червонограджитлокомунсервіс» від 06.04.2015 року.
Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користуватись та розпоряджатись своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Згідно ч.1 ст.405 ЦК України право користування житлом, яке належить на праві приватної власності іншій особі, надається члену сім'ї власника цього житла, а тому особистий сервітут не може бути встановлений для дружини померлого сина власника.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім?ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім?ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 35 «Про затвердження тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання» зняття з реєстраційного обліку здійснюється на підставі заяви фізичної особи (починаючи з 15-річного віку), запиту уповноваженого органу за новим місцем проживання особи, рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до ч.1 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла вісімнадцяти років визначається за згодою батьків.
В силу того, що відповідачі зареєстровані у вище вказаному житловому приміщенні, але в ньому не проживають, тривалий час позивач не може в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому на праві власності квартирою.
Таким чином вищевикладені обставини вказують на те, що ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_5 не проживають на даній житловій площі, на якій зареєстровані, з 2007 року - тобто понад 1 рік без поважних причин, не несуть витрати, які пов'язані з утриманням житла у зв'язку з чим відповідачів слід визнати такими, що втратив право на користування даним житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, КП «Червонограджитлокомунсервіс», Головного управління державної міграційної служби у Львівській області в особі Червоноградського міського сектору ДМС у Львівській області, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради про усунення перешкод в користуванні житлом, визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням і зняття з реєстрації - задовольнити.
ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнати таким, що втратили право на користування житловим приміщенням, в квартирі АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя: М. Д. Новосад