Справа № 487/674/15-ц
Провадження № 4-с/520/88/15
04.11.2015 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Цапенко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту,
27 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту, в якій просить суд: виключити з акту опису та арешту майна від 30.09.2014 року по зведеному виконавчому провадженні №44902872 нерухоме майно: навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та зняти арешт з вищевказаного нерухомого майна.
Ухвалою Заводського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2015 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою. Виключено з акту опису та арешту майна від 30.09.2014 року по зведеному виконавчому провадженню №44902872 нерухоме майно: навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-1, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв вул. Дніпровська, 4-а, та знято арешт з вказаного нерухомого майна.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 - задоволено. Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 лютого 2015 року скасовано, справу передано до того ж суду на новий розгляд.
Ухвалою Заводського районного суду міста Одеси від 24 червня 2015 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту, передано до Київського районного суду міста Одеси за підсудністю.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 09.09.2015 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту - прийнято до свого провадження та призначено по справі судове засідання.
Скаржник ОСОБА_1 у скарзі посилається на те, що 30 вересня 2014 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна заявника в рамках примусового виконання зведеного виконавчого провадження №44902872, зокрема, серед іншого майна описано та накладено арешт на: навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв. вул. Дніпровська, 4-а. Скаржник вважає, що вказане майно безпідставно включене державним виконавцем до акту опису, а тому підлягає з нього виключенню із зняттям арешту, виходячи з того, що це майно є нерухомим майном, оскільки є об'єктами, які розташовані на земельній ділянці, переміщення, яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правова природа майна, саме як нерухомого майна, підтверджується рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.08.2008 року по справі №2-5044/2008 та технічним паспортом на виробничий будинок, якими констатовано, що майно (навіси) є самочинно збудованим нерухомим майном, тобто право власності на таке майно, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрацій. Заявник стверджує, що на час проведення опису та арешту, так і на цей час, державна реєстрація виникнення права власності на нерухоме майно (навіси) заявником не здійснена, а відтак підстави для ствердження наявності у заявника права власності на це нерухоме майно - відсутні.
Заявник у скарзі також просить суд поновити строк на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо опису та арешту майна заявника, посилаючись на те, що у жовтні 2014 року він звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом про виключення майна з акту опису та арешту. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2014 року у задоволенні позову, було відмовлено, з підстав, що заявником було не правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а саме заявнику необхідно звернутися до суду не в порядку позовного провадження, а в порядку оскарження дій державного виконавця. Вказане рішення суду він отримав 20 грудня 2014 року. У зв'язку з чим, ОСОБА_1 вважає та посилається, що ним з поважних причини пропущений строк на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява, в якій заявник підтримав скаргу, просив суд її задовольнити та провести розгляд справи за його відсутності.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду заперечення проти задоволення скарги ОСОБА_1, в яких просив суд відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю, розгляд справи провести за його відсутністю.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, від представника ОСОБА_3 надійшли до суду заперечення проти скарги на дії державного виконавця, в яких представник просить суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк з поважних причини, строк звернення до суду зі скаргою слід поновити, скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арештузадоволенню не підлягає.
У судовому засіданні встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває на примусовому виконанні зведене виконавче провадження №44902872 з виконання: виконавчого листа №1512/13902/2012, виданого 20.01.2014 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 3649356 гривень 60 копійок; та виконавчого листа №2-489/218 2012, виданого 14.08.2014 року Ленінським районним судом міста Миколаєва, про: «в рахунок погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором №05/07/02 - КГМУ від 16.03.2007 р., укладеним між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Євростеклопакет» станом на 25 липня 2011 року, складає 9297080 гривень 14 копійок, з яких: 6240682 грн. 56 коп. - заборгованість за кредитом, 2279460 грн. 28 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 691393 грн. 32 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 170593 грн. 96 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом, 15000 грн. - штрафу, звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: нежитловий об'єкт, який розташовано в м. Миколаєві, по вул. Дніпровська, буд. 4-А, зареєстрований ММБТІ 28.11.2006 р. в книзі №9, номер запису 949, реєстраційний номер 16912995, та земельну ділянку, площею 3356 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вулиця Дніпровська, 4-А, кадастровий номер земельної ділянки 4810136900:05:075:003».
24.10.2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-489/218 2012, виданого 14.08.2014 року Ленінським районним судом міста Миколаєва завершене відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».
У вказаному зведеному виконавчому провадженні 30.09.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 складено акт опису й арешту майна, а саме відносно: навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-1, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а.
Відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно з рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2008 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на навіс літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-1, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а.
Частиною першою статті 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Заявником ОСОБА_1 зазначено, що на підставі вказаного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2008 року, за ним визнано право власності на навіс літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв вул. Дніпровська, 4-а, однак державна реєстрація не здійснювалась.
Дані обставини державним виконавцем та зацікавленою стороною ОСОБА_3 не спростовані.
ОСОБА_1 у скарзі посилається відносно майна: навісу літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а.
Суд зазначає, що державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, відносно: навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-1, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а.
Саме на ці вказані навіси, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2008 року за ОСОБА_1 було визнано право власності.
Доказів, що державним виконавцем складено акт опису й арешту майна відносно: навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, ОСОБА_1 до суду не надано.
Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що у зв'язку з тим, що за ним не зареєстровано право власності на вказані навіси, підстав для ствердження про наявність у нього права власності на це нерухоме майно - відсутні, що стало підставою для його звернення до суду з відповідною скаргою.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за №6 від 07.02.2014 року, відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.
Доказів, що ОСОБА_1 належать на праві власності: навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навіс, позначений на плані земельної ділянки літ. 1В-2 (1В-1, як зазначено в рішенні суду та акті опису й арешту майна), зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, відносно яких 30.09.2014 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, до суду не надано.
Враховуючи вищевказане, ОСОБА_1 не доведено та не надано до суду доказів на підтвердження яким рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 під час проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню №44902872, було порушено його права та свободи, оскільки майно відносно якого складено акт опису й арешту не належить ОСОБА_1 на праві власності.
Суд зазначає, що відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» за №6 від 07.02.2014 року, у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не є власником нерухомого майна: навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, та навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-2 (1В-1, як зазначено в рішенні суду та акті опису й арешту майна), зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, суд роз'яснює, що з даними вимогами слід звертатись до суду особі, якій належать на праві власності вказані навіси, або особа, яка володіє ними на законних підставах у позовному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту- задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 383, 386, 387 ЦПК України, Законом України « Про виконавче провадження», суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця про виключення майна з акту опису й арешту та зняття арешту.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, про виключення з акту опису та арешту майна від 30.09.2014 року по зведеному виконавчому провадженні №44902872 нерухомого майна: навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1Б-1, зовнішніми розмірами (7,89х28,67)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та навісу, позначеного на плані земельної ділянки літ. 1В-2, зовнішніми розмірами (30,32х14,94)м, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Дніпровська, 4-а, та зняття арешту з вказаного нерухомого майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особи, які були відсутніми під час оголошення ухвали протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Головуючий Калініченко Л. В.