Дата документу 10.11.2015
Справа № 334/9177/15-ц
Провадження № 2/334/3692/15
10 листопада 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого-судді - Добрєва М.В.,
при секретарі - Франчук Н.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа:Публичне акціонерне товариство « Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ « Ощадбанк» про звільнення заставного майна з- під арешту.
Позивач ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, третя особа: Публичне акціонерне товариство « Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про зняття арешту із заставленого майна, в якій вказав, що 14.07.2008 р. між ним та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Державний ощадний банк України» укладено договір про іпотечний кредит №2879, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Підчас звернення до банку ОСОБА_1 стало відомо про наявність арештів на квартиру , що знаходиться за адресою:м. Запоріжжя,АДРЕСА_2 ,які накладено Ленінським відділом державної виконавчої служби - 22.06.2012 року за № 12654131 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 3314162 від 22.06.2012 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ та 21.09.2015 року за №11258355 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 48385347 від 15.09.2015 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ.
В зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд, звільнити з-під арешту квартиру,що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову не заперечував, просив суд вирішити даний спір відповідно до вимог чинного законодавства. Пояснивши, що дійсно на квартиру АДРЕСА_3 накладено арешти на підставі постанов Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ.
Представник Публичного акціонерного товариства « Державний ощадний Банк України» в особі філії-Запорізьке обласне управління АТ « Ощадбанк» ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, проти задоволення позову не заперечував. При цьому пояснивши суду, що ОСОБА_1 має намір погасити заборгованість за вищевказаним іпотечним договором перед банком, про що вони не заперечують.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення учасників процесу, дослідивши докази в обґрунтування своїх вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до закону цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини (ч.1,2 ст. 11 ЦК України).
Законом припускається можливість застосування судової форми захисту цивільних справ та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Виходячи зі змісту та розуміння цієї норми Закону слід, що при тому існувало порушення цього права.
У відповідності зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, поручительством, гарантією, заставою, утриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені і інші види забезпечення зобов'язання.
Згідно ст. 572 ЦК України через заставу кредитор /заставодержатель/ має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Судом встановлено, що 14.07.2008р. між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство « Державний ощадний банк України» укладено договір про іпотечний кредит №2879. ( а.с.12-14).
Згідно з п.1.4.2. Частини № 1 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань Позичальника укладено договір іпотеки № 4897 від 14.07.2008р.,згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
Для задоволення вимог банку та забезпечення виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором Ленінським відділом державної виконавчої служби - 22.06.2012 року за № 12654131 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 3314162 від 22.06.2012 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ та 21.09.2015 року за №11258355 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 48385347 від 15.09.2015 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ.
Згідно ст.60 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У судовому засіданні сторони підтвердили добровільний намір ОСОБА_1 розпорядитися належним йому майном, шляхом його продажу для задоволення вимог «Державний ощадний банк України», тому представник відповідача не заперечував проти прийняття рішення щодо скасування арешту боржника з метою його реалізації.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки добуті в суді факти були підтверджені відповідними поясненнями
сторін, підтверджені письмовими доказами та визнані сторонами, підстав для незадоволення
позову у суду відсутні. Отже висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами
і не суперечать вимогам законодавства.
Таким чином, суд вважає за необхідне звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_5.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 572, 577, 593 ЦК України, ст. 54, 60 Закону України "Про виконавче провадження", суд -
Позов задовольнити.
Звільнити з-під арештів квартиру АДРЕСА_5, та належить на праві власності ОСОБА_1, яка передана в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України», які накладені Ленінським відділом державної виконавчої служби - 22.06.2012 року за № 12654131 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 33141162 від 22.06.2012 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ та 21.09.2015 року за № 11258355 на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 48385347 від 15.09.2015 року Ленінським ВДВС Запорізького МУЮ.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.
Суддя: Добрєв М. В.