Єдиний унікальний номер 233/5979/14-ц Номер провадження 22-ц/775/807/2015
Єдиний унікальний номер 233/5979/14-ц
Номер провадження 22-ц/775/807/2015
Головуючий у 1-їй інстанції Міросєді А.І.
Доповідач Жданова В.С.
12 листопада 2015 року м. Артемівськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Жданової В.С., суддів Маширо О.П., Санікової О.С.
при секретарі судового засідання Масловському Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_3, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, виселення та відшкодування матеріальних збитків -
,
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 22 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, виселення та відшкодування матеріальних збитків задоволені частково, з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 12327 грн., вирішено питання про судові витрати, в іншій частині позовних відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального законодавства, просить рішення суду змінити, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення вартості спожитих комунальних послуг 3184,93 грн. та в частині стягнення матеріальної шкоди 62305 грн, яка спричинена позивачу в наслідок руйнування системи автономного опалення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що факт проживання відповідача ОСОБА_4 з родиною в будинку позивача ОСОБА_2 є встановленим, не оспорюється відповідачем, тому він несе зобов»язання щодо оплати вартості спожитих комунальних послуг; відсутність договору найму не звільняє фактично проживаючих осіб від обов»язку вносити квартплату та плату за комунальні послуги. Оскільки відповідач виїхав із будинку не попередивши про це власника, залишив будинок без нагляду , що призвело до руйнування системи опалення в будинку, на відповідача повинна бути покладена відповідальність за спричинену матеріальну шкоду у повному обсязі. Просить стягнути з відповідача всю суму понесених судових витрат.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки та телефонограми №1272 від 11.11.2015 р., яку відповідач отримав особисто, що відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без його участі.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.04.2015 року належить жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. 04.04. 2014 року сторони дійшли домовленості про купівлю-продаж будинку після чого ОСОБА_4 з дозволу ОСОБА_2 вселився у будинок . В подальшому між сторонами виникло непорозуміння, обидві сторони звернулись до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позов частково в частині стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 за час проживання в будинку та користуючись ним як своєю власністю, зруйнував сарай та металеву арку для винограду, що ним було визнано, тому стягнув вартість пошкодженого майна на загальну суму 12327 грн., яка визначена висновком будівельно-технічної експертизи. Підстав для стягнення вартості пошкодженої системи опалення будинку, стягнення оплати за проживання та комунальні послуги судом першої інстанції не встановлено.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді справи суд вірно встановив правовідносини,що склалися між сторонами та вірно визначився з правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.
Таким чином деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо укладання договору купівлі- продажу, Самойлов в листопаді 2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення сплачених в рахунок купівлі будинку 35000 грн. Власник ОСОБА_2 наполягав на звільненні будинку, звертався до комунальних установ з вимогою припинити надання комунальних послуг / а.с. 28,35/. ОСОБА_4 виселився із будинку на вимогу власника.
Відповідно до ст..ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вбачається, що ОСОБА_2 доведена наявність матеріальної шкоди внаслідок руйнування системи опалення, її розмір, але відсутні будь-які докази, що пошкодження системи опалення будинку відбулося з вини ОСОБА_4, внаслідок його протиправних дій / бездіяльності/, який на вимогу власника виїхав з будинку та не мав зобов»язань наглядати за майном в подальшому . Факт розмерзання системи опалення був встановлений 13.01.2015 року після звільнення відповідачем будинку.
Доводи представника позивача в тій частині, що відповідач повинен був попередити власника про свій виїзд з будинку, не мають правового обґрунтування .
Також безпідставними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача оплати вартості комунальних послуг, а саме : за електроенергію 274, 35 грн, за газопостачання 2393,78, погашення іншої заборгованості 516,80 грн. всього 3184,93 грн. / а.с. 120/
Надаючи свої заперечення проти позову ОСОБА_4 про стягнення сплачених за будинок грошових коштів, ОСОБА_2 зазначав, що будь-якого договору з ОСОБА_4 у нього не було і у останнього не виникло права користуватися приміщенням./ а.с. 21/
Позивачем не доведено, що між ним та ОСОБА_4 існували відносини , які виникли з найму жилого приміщення, не визначені умови проживання останнього у будинку та інші умови, пов»язані з користуванням житлом.
Статтею ст.. 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких підстав суд першої інстанції обгрунтвоано відмовив в частині позовних вимог про стягнення вартості комунальних послуг.
Оскільки судом першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, то судові витрати присуджені позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що перебуває у відповідності до приписів ч.1 ст.88 ЦПК України.
Рішення суду відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України, підстав для його зміни за доводами апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання чинності.
Судді