Справа № 2-1468/11
Іменем України
03 жовтня 2011 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді Стадника І.М.,
при секретарі Барановій О.М.,
з участю представників позивача -ОСОБА_1 ( на підставі довіреності) та адвоката ОСОБА_2 (на підставі угоди про надання правової допомоги),
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницько-Хутірської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -
ОСОБА_3 звернувся в районний суд із позовом до Вінницько-Хутірської сільської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.
В обґрунтування позову посилається на те, що є власником земельної ділянки, на якій здійснив самочинне будівництво, а саме садового будинку, що розташований в садовому товаристві “Барвінок” садового масиву “Вінницькі Хутори-2” в с. Вінницькі Хутори Вінницького району та вигрібної ями.
Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали на умовах, викладених у позовній заяві. Пояснили, що ОСОБА_3 на належній йому земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення садівництва здійснив будівництво садового будинку, який не може прийняти в експлуатацію, так як його зведено самочинно. Претензій з боку третіх осіб до нього в зв'язку із здійсненим будівництвом, немає.
Представник відповідача, повідомленого в установленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, в письмовій заяві не адресу суду сільський голова просить справу розглядати без представника ради, позов визнає і не заперечує проти його задоволення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0420 га, що розташована в садовому товаристві “Барвінок”садового масиву “Вінницькі Хутори-2”на території Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №035293, виданим 22 вересня 2010 року та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011003400323, цільове призначення земельної ділянки -для ведення садівництва.
У 2010 році позивачем ОСОБА_3 на вказаній земельній ділянці самовільно, без попереднього одержання дозволу на будівництво, проекту та виділення земельної ділянки для відповідних потреб, збудовано садовий будинок, колодязь та вигрібну яму, що відображено КП “ВООБТІ”в технічному паспорті від 22.10.2010 (а.с. 14-19), відповідно до якого будівля позначена літерою “А”, колодязь під №1 та вигрібна яма під №2.
Таким чином, на даний час садовий будинок, який розташований в садовому товаристві “Барвінок”в с. Вінницького району Вінницької області складається з: коридору, кімнати, санвузлу, кухні, вітальні.
Згідно висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 03.11.2010 року, який виготовлений Подільським центром експертиз стан, характеристика основних конструктивних елементів при будівництві садового будинку -добрий і придатний до експлуатації та використанні за призначенням. За умови дотримання правил експлуатації об'єкта дослідження, проведення обстежень для безпечної та надійної експлуатації, проведення поточних та капітальних ремонтів -експлуатація будівлі за призначенням можлива (а.с. 6-13).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ЦК України та іншими актами цивільного законодавства.
Статтями 328, 331 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведені для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельним норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Також, згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який набрав чинності 12.03.2011 року, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
На даний час такий порядок відсутній, а тому позивач позбавлений можливості крім як в судовому порядку захистити своє право.
Разом з тим, частинами 3, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це порушує права інших осіб.
Статтею 90 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем здійснено будівництво садового будинку
самовільно, проте будівля відповідає своєму функціональному призначенню.
Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позову.
На підставі ст. 331, 376 ч. 5 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно збудований садовий будинок під літерою “А”, колодязь №1 та вигрібну яму №2, що розташовані на території садового товариства “Барвінок”в садовому масиві “Вінницькі Хутори-2”села Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення подається апеляційному суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: