Справа № 1-335/11
Іменем України
28 вересня 2011 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого, суддіОСОБА_1,
при секретаріОСОБА_2,
з участю прокурораОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_4 будучи неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), які він зобов'язаний був сплачувати згідно постанови Вінницького районного суду від 31.01.2002 року на користь ОСОБА_5 на утримання доньки Мирослави -ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 17 грн. щомісячно, починаючи з 21.01.2002 року і до їх повноліття, умисно, в період з квітня 2007 року, злісно ухиляється від сплати вищевказаних коштів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, створивши заборгованість станом на 1 серпня 2011 року в розмірі 20325 грн. 15 коп.
Підсудний ОСОБА_4 свою вину за ч. 1 ст. 164 КК України визнав частково, пояснив, що заборгованість виникла у зв'язку з тим, що він вирішував питання з відкриття власного бізнесу, змінив кілька місць роботи. Не працював і не зареєстрований в якості безробітного, так як має земельні і майнові паї, але не може їх виділити з господарства. До суду за зменшенням розміру аліментів не звертався. Планує погасити заборгованість зі сплати аліментів, передавши дружині свою частку в спільному будинку.
Крім часткового визнання вини самим підсудним, його вина в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини підтверджується показами потерпілої і свідків, матеріалами справи.
Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що після розлучення з чоловіком, звернулася до суду за стягненням з нього аліментів. ОСОБА_4 аліменти не сплачував, ні на дочку, яка вже досягла повноліття, ні на утримання сина. Посилався на те, що йому потрібно спочатку “встати на ноги”, а тоді вже розраховуватиметься з нею. До дітей не приходить, будь-якої допомоги не надає. Вона неодноразово зверталася з цього приводу до виконавчої служби. Зустрічалися неодноразово і говорили про передачу частки у власності в рахунок заборгованості по аліментах, але боржник уникає вирішення цього питання.
Свідок ОСОБА_7 -син підсудного суду підтвердив, що батько аліментів не сплачував і не сплачує. В жовтні 2010 року поїхав з ним і батько купив боксерські рукавички, форму, сумку загальною вартістю біля 500-600 грн. Крім того, 2-3 рази в житті давав йому кишенькові гроші.
Свідок ОСОБА_8 - старший державний виконавець ВДВС Вінницького РУЮ суду показала, що боржник працював до 2007 року на підприємстві, а в квітні 2007 року звільнився в зв'язку з ліквідацією, і з того часу аліменти не сплачував, роботу не шукав. Після попередження під розпис про кримінальну відповідальність жодним чином не відреагував і заборгованість лише збільшувалася. Станом на 1.09.2011 року вона вже склала 20771,14 грн.
Вина ОСОБА_4 в злісному ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини підтверджується також:
- копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 26, 27), згідно з якими ОСОБА_4 записаний їх батьком;
- копією постанови Вінницького районного суду від 31.01.2002 року про стягнення аліментів (а.с. 23);
- копією виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей (а.с. 14);
- розрахунком, згідно з яким заборгованість ОСОБА_4 за аліментами станом на 1 серпня 2011 року склала 20325 грн. 15 коп. (а.с. 13);
- довідкою Вінницького районного центру зайнятості про те, що ОСОБА_4 не перебуває на обліку в центі як безробітний (а.с. 16);
- копіями попереджень ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів та розмір заборгованості (а.с. 18-21)
Під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплати за шість місяців відповідних платежів.
Таким чином, оцінивши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до однозначного висновку про винність підсудного у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), а тому кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 164 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання.
Обставин, які б обтяжували, чи пом'якшували його покарання, по справі не встановлено.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов ОСОБА_5 слід залишити без розгляду, так як є рішення суду, постановлене по спору між тими самими сторонами, про той самий предмет (стягнення аліментів) і з тих самих підстав.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 120 (сто двадцять) годин.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по аліментах на суму 20325,15 грн. -залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.
Суддя: