Справа № 274/4662/15-к
Провадження №1-в/0274/581/15
16.11.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
представника РВК №73. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в режимі відеоконференції із приміщенням Райківської виправної колонії №73 справу за заявою засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, цигана, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 07.08.1990 року за ст.ст.117 ч.3, 118 ч.2, 42 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 22.04.1995 року по відбуттю строку покарання; 2) 23.02.1998 року за ст.141 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 02.09.1998 року в порядку Закону України «Про амністію»; 3) 25.12.1999 року за ст.142 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі,
На розгляд до суду надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м"яким.
Згідно матеріалів особової справи, ОСОБА_5 засуджений 10.06.2008 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області за ст.ст.186 ч.2, 115 ч.2 п.п.4, 9, 12, 70 КК України до 12 років позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання - 20.08.2007 року, кінець строку - 20.08.2019 року.
Засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 01.07.2008 року. Під час тримання в СІЗО м. Черкаси характеризувався посередньо, вимог режиму тримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 18.11.2008 року відбував міру кримінального покарання в Херсонській виправній колонії Херсонської області (№61). За час відбування покарання характеризувався позитивно, допустив одне порушення вимог режиму тримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності. Заохочувався дев'ять разів.
З 28.06.2015 року відбував міру кримінального покарання в СІЗО м. Черкаси. За час відбування покарання характеризувався посередньо, вимог режиму тримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 22.07.2015 року відбував міру кримінального покарання в Петрівській виправній колонії Кіровоградської області (№49). За час відбування покарання характеризувався посередньо, вимог режиму тримання не порушував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Заохочень не мав.
З 17.09.2015 року відбуває міру кримінального покарання в Райківській виправній колонії Житомирської області (№73). За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має. На виробництві установи не працевлаштований по незалежним від нього причинам. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, не конфліктний, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. Спальне місце прилеглу тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконання дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Законні вимоги персоналу установи виконання покарань виконує. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Безвідповідально ставиться до виконання робіт по благоустрою установи, не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні. Займається за програмою диференційованого виховного впливу «Правова просвіта». До підвищення наявного загальноосвітнього рівня не прагне. Підтримує зв'язки з рідними шляхом листування. Позову за виконавчими листами не має. Свою вину у скоєних злочинах визнав частково. На профілактичних обліках не перебуває.
Згідно копії витягу з протоколу №25 від 23.09.2015р., за результатами вирішення комісією по розгляду матеріалів на засуджених питання умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 встановлено, що останній не став на шлях виправлення, а тому у поданні матеріалів до суду на застосування до нього заміни невідбутої частини покарання більш м"яким, згідно ст.82 КК України, відмовлено (особова справа а.с.79).
У судовому засіданні засуджений заяву підтримав, просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м"яким покаранням.
Представник адміністрації виправної колонії вважає, що застосування до засудженого положень ст.82 КК України є передчасним. Так останній знаходиться у Райківській виправній колонії на лікуванні. Він дійсно має дев"ять заохочень, які отримав по попередньому місцю відбуття покарання, проте після заохочень допустив грубе порушення вимог режиму утримання за що на нього накладалось дисциплінарне стягнення. На даний час засуджений не працює, участі у благоустрої місць позбавлення волі не приймає, свою вину у скоєному злочині визнає частково.
На думку прокурора, підстав для задоволення заяви засудженого на даний час немає.
Заслухавши засудженого, представника адміністрації виправної колонії, прокурора, ознайомившись з матеріалами особової справи засудженого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
Так, згідно положень ст.82 КК України, заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована судом, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Ст.130 Кримінально-виконавчого кодексу України заміну не відбутої частини покарання більш м'яким визначено як один з видів заохочення для осіб, засуджених до позбавлення волі. Правом застосування заходів заохочення до засуджених, згідно ст.135 ч.1 КВК України, користуються начальник колонії, а також його прямі начальники.
Порядок дострокового звільнення від відбування покарання встановлено ст.154 КВК України. Відповідно до даного порядку, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна не відбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством.
Наведені норми закону вказують на те, що саме адміністрація установи виконання покарань повинна дійти висновку про те, що особа, яка відбуває покарання, довела своє виправлення. Проте, зі змісту досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що такого висновку адміністрація установи не дійшла.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.02 №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким” (п.17), судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці.
Таким чином, при прийнятті рішення по суті справи, суд враховує також те, що ОСОБА_5 має три непогашені судимості за попередніми вироками, засуджений та відбуває покарання за скоєння особливо тяжкого злочину пов"язаного із заподіянням смерті іншій людині. За період відбуття покарання характеризується неоднозначно, після отриманих заохочень допустив грубе порушення режиму відбуття покарання, за що на нього накладалось дисциплінарне стягнення, впродовж 2015 року заохочень не отримував, не працює, участі у суспільно-корисній праці не приймає. Строк, який залишився до відбуття засудженому, є значним.
На підставі викладеного та керуючись ст.82 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про застосування щодо нього положень ст.82 КК України та заміни не відбутої частини покарання більш м'яким відмовити за безпідставністю.
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з моменту отримання копії.
Суддя: ОСОБА_1