ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" січня 2011 р. Справа № 2a-4422/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Зарицька Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську
до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Івано-Франківську
про стягнення нарахованої та виплаченої щомісячної державної адресної допомоги в сумі 1902334,34 грн.
17.12.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську (надалі -відповідач) про стягнення нарахованої та виплаченої щомісячної державної адресної допомоги в сумі 1902334,34 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що статтею 26 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат, а страховик зобов'язаний відшкодовувати понесені по виплаті пенсій іншим страхувальником витрати в порядку, встановленому чинним законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив суду, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат, у якому зазначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, а головні управління узагальнюють і узгоджують довідку, на підстав якої Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду. Враховуючи, що відповідачем по справі відповідні звірки підписані, однак сума розбіжностей за період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року складає 1902334,34 грн., зазначене позбавляє можливості органи Пенсійного фонду України повернути дані кошти.
Представник відповідача позов не визнав, в судовому засіданні подав свої заперечення в яких вказав, що згідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлюється перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, а Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року.
Відповідно до п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Зазначеним Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні.
Вищевказаний Порядок не врегульовує відносини, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають вирішуватися в судовому порядку за нормами адміністративного судочинства вимоги про стягнення, а не вимоги про підписання актів звірки.
За таких обставин суд вважає, що обраний в даній справі спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту прав УПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат, а тому позов до задоволення не підлягає.
Що стосується щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, то відшкодування її за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не передбачено даним Порядком, так як дана допомога встановлена Постановою КМУ №265 від 26.03.2008 року для підвищення рівня пенсійного забезпечення і її виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дія Постанови КМУ№265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", як і дія Постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не розповсюджуються на Фонд від нещасних випадків на виробництві та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги та підвищення до пенсії у зв'язку з зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника відповідно, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога, підвищення до пенсії у зв'язку з зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника ,є самостійними видами пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ№265 від 26.03.2008 року та Постанови КМУ №198 від 11.03.2009 року відповідно.
Крім того кошти для фінансування виплат щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії у зв'язку з зростанням середньомісячної заробітної плати штатного працівника відповідно до Постанов КМУ «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік», «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік», «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому відшкодування однієї і тієї самої виплати і за рахунок коштів Державного бюджету, і за рахунок Фонду соціального" страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську про стягнення нарахованої та виплаченої щомісячної державної адресної допомоги в сумі 1902334,34 грн. слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 10.01.2011 року.