11 листопада 2015 року Справа № 904/5029/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І. - доповідача,
Владимиренко С.В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпропетровський завод бурового
обладнання"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 15.07.2015 року
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 року
у справі № 904/5029/15
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробнича компанія "Міос"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпропетровський завод бурового
обладнання"
про стягнення коштів
Подана 03.09.2015 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України передбачений обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги (подання) додавати до неї докази сплати судового збору.
В абз. 1 п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року зазначено про те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. При цьому, відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі і копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відтак, додана скаржником копія платіжного доручення про сплату судового збору № 122 від 02.09.2015 року не може бути належним доказом його сплати.
Крім того, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлено Законом України "Про судовий збір".
Починаючи з 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015 року, яким внесено зміни до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", згідно якої судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, зокрема, у відсотковому співвідношенні до ціни позову й у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2015 року встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 1 218 грн.
Касаційна скарга подана скаржником 03.09.2015 року, про що свідчить відбиток штемпеля Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VІІІ від 22.05.2015 року.
Відповідно до підпунктів 1, 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 01.09.2015 року, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, виходячи з ціни позову, скаржник мав сплатити 19 217,80 грн., в той час як ним сплачено лише 7 816 грн. судового збору.
Згідно п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів у касаційному порядку і підлягає поверненню.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 року у справі № 904/5029/15 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська
Судді Н.І. Мележик
С.В. Владимиренко