ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 листопада 2015 року № 7/67
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення
13 грудня 2007 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила скасувати податкові повідомлення від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2 та податкові повідомлення від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано податкові повідомлення від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2 та податкові повідомлення від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2, винесені Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 7/67 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2015 року адміністративну справу № 7/67 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01 липня 2015 року.
Сторони участі уповноважених представників у судове засідання 01 липня 2015 року не забезпечили, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. У зв'язку з неявкою сторін розгляд справи судом відкладений на 14 липня 2015 року.
У судовому засіданні 14 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його, представник відповідача заперечив проти позову.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що 27 березня 2007 року ОСОБА_1 подано до контролюючого органу декларацію про доходи одержані з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року або за інший період звітного року, вхідний №3841.
На підставі зазначеної декларації ДПІ у Подільському районі м.Києва позивачу проведено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає обов'язковій сплаті до бюджету на суму 38632,96 грн.
За результатами проведеного розрахунку контролюючим органом прийнято податкові повідомлення від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 38632,96 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у Подільському районі м. Києва.
За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2- залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копії рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 20 липня 2007 року № 11055/В/25-006, від 01 жовтня 2007 року № 353/В/24-214, від 05 грудня 2007 року № 6036/В/25-0315).
У свою чергу, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2 з донарахованою сумою 9658,14 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПІ у Подільському районі м. Києва.
За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення - рішення від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2 - залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копії рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 04 жовтня 2007 року № 14326/В/25-006, від 18 грудня 2007 року № 473/К/25-214, від 07 лютого 2008 року № 2058/К/25-0315).
Відтак, загальна сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб позивача складає 48291,10 грн.
Позивач вважаючи спірні податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 брала участь у первинній приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства Київського заводу безалкогольних напоїв "Росинка" шляхом створення колективного підприємства "Київського колективного заводу безалкогольних напоїв "Росинка" протягом 1992-1994 років.
Приватизація заводу "Росинка" відбувалась шляхом відчуження корпоративних прав держави, працівникам, членам трудового колективу заводу "Росинка", використовуючи приватизаційні майнові сертифікати в обмін на корпоративні права у вигляді майнового паю.
26 жовтня 2006 року Київський колективний завод безалкогольних напоїв "Росинка" шляхом реорганізації перетворено в ВАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".
Сума первинного паю ОСОБА_1 станом на 03 грудня 1993 року склала 521626, 00 крб. (5, 21 грн.).
В період з 1994 по 2006 роки збільшення паю позивача відбувалось за рахунок: внеску з дивідендів - 25, 72 грн.; розподілу прибутку заводу - 61011, 76 грн.; приросту паю за рахунок індексації основних засобів - 3000, 00 грн.
Відтак, корпоративне право позивача включає в себе сукупність майнових та немайнових прав в статутному фонді ВАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".
На підставі договорів купівлі-продажу віж 06 червня 2006 року № 29/06 та від 23 червня 2006 року № 555/06 позивач здійснила відчуження належних їй майнових прав у вигляді майнового паю ВАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" на загальну суму 394 132, 75 грн.
Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889 (далі по тексту-Закон), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, яким регламентується оподаткування доходів, одержаних від продажу паю (корпоративне право) - облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
До складу загального річного оподаткування доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається, як сума інвестиційних прибутків, отриманих збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Згідно із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону, до складу загального річного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 статті 4.
За змістом підпункту "б" підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному пп.4.3.18 п. 4.3 ст.4 цього Закону (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону).
Підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 Закону, передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає відображенню в його річній податковій декларації, зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.
Із наведеної законодавчої норми випливає, що зазначена пільга застосовується виключно до тих акцій (корпоративних прав), що набуті платником податку в обмін: 1) або на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ; 2) або на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону у випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цього підпункту, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму таких доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що від оподаткування звільняється лише дохід від продажу інвестиційних активів, які припадають на частку в статутному фонді емітента, яка сформована за рахунок приватизаційних майнових сертифікатів. При цьому вартісне збільшення інвестиційного активу (пакету акцій чи майнового паю) платника податку в майбутньому в результаті юридичних фактів, які не змінюють пропорцію його персонального паю до статутного фонду (загальної вартості майнового паю) емітента, не має впливати на співвідношення пільгової частки такого платника, дохід від продажу якої не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, та частки, дохід від продажу якої включається до оподатковуваного доходу з його зменшенням на вартість витрат на придбання такої частки.
Відповідно до Положення про порядок видачі приватизаційних майнових сертифікатів, затвердженого наказом Національного банку України від 02.12.1994 № 204, та постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.1992 № 655 "Про випуск в обіг приватизаційних майнових сертифікатів" (чинних на момент проведення приватизації) одна особа могла одержати один приватизаційний майновий сертифікат. Таким чином, вживання у пп.4.3.18 п.4.3 ст.4 Закону № 889-IV цього терміна у множині в сукупності з тим, що термін "платник податку" вживається в однині, дає підстави стверджувати, що передбачена цим Законом пільга поширюється і на оподаткування доходу, одержаного в результаті продажу паю еквівалентного частці, яка приходиться і на приватизаційний майновий сертифікат неповнолітньої дитини.
Також необхідно зазначити, що до оподатковуваного доходу не включається частка доходу від продажу паю, яка складається, з вартості приватизаційних майнових сертифікатів, збільшеної за рахунок індексації, що передбачена пп.8.3.3 п.8.3 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних відносин), відповідно до якого платникам податків всіх форм власності надано право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів.
Аналогічно, збільшення статутного фонду емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів збільшує вартість частки окремого платника. При цьому відбувається пропорційне збільшення обох часток - як тієї, дохід від продажу якої не входить до складу оподатковуваного доходу, так і тієї, вартість придбання якої є витратами платника та на суму яких має зменшуватися оподатковуваний дохід.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Вищого адміністративного суду від 06 серпня 2013 року № К/800/23639/13, від 05 березня 2013 року № К-57985/09.
У свою чергу, суд не погоджується з позицією контролюючого органу при нарахуванні податку з фізичних осіб шляхом виокремлення в корпоративних правах як неоподатковану частку, що безпосередньо отримана в процесі первинної приватизації, виділивши корпоративні права за джерелами їх збільшення, при тому, що відбулося вже збільшення існуючого майнового паю, а не придбання додаткової частки в майні підприємства.
Відтак, враховуючи, що позивачем здійснювалось відчуження корпоративних прав - майнового паю, одержаного ним в обмін на приватизаційний сертифікат, то сума доходу від такого продажу не включається до оподатковуваного доходу в силу положень підпункту «б» підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2, від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2 підлягають скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 03 вересня 2007 року № 0003591701/0, від 04 жовтня 2007 року № 0003591701/1, від 20 грудня 2007 року № 0003591701/2, від 30 травня 2007 року № 0001441710/0, від 20 липня 2007 року № 0001441710/1, від 10 жовтня 2007 року № 0001441710/2
3. Судові витрати в сумі 10,20 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник