ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 листопада 2015 року № 826/12046/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексу - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26 січня 2015 року № 0000071500.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12046/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20 липня 2015 року.
У судовому засіданні 20 липня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі. Відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Укрнафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти та своєчасності сплати плати за землю з юридичних осіб з 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 25 грудня 2014 року № 604/15/00135390.
Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 288 Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов'язань з орендної плати за землю у зв'язку з визначенням розміру орендної плати на рівні менше ніж трикратний розмір земельного податку за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2014 року на суму 1603,60 грн., в тому числі по періодах: 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року - 712,71 грн.; з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року - 712,71 грн., з 01 січня 2014 року - 31 березня 2014 року - 178,18 грн.
Податковим повідомленням - рішенням Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26 січня 2015 року № 0000071500 ПАТ «Укрнафта» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем палата за землю з юридичних осіб на загальну суму 2004,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 1603,60 грн., за штрафними санкціями - 400,90 грн.
За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення від від від 26 січня 2015 року № 0000071500- залишено без змін, скаргу позивача - без задоволення (копія рішення Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 10163/6/99-99-10-01-02-25 міститься в матеріалах справи).
Посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу, що зумовили прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ПАТ «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 05 квітня 2007 року, ПАТ «Укрнафта» та Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області укладено Договір оренди земельної ділянки, терміном на 25 років, за умовами якого позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,5112 га, що розташована на території Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.
Цільове призначення - землі комерційного призначення. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням щорічної індексації грошової оцінки землі.
Зі змісту Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 161-XIV) убачається, що користування землею в Україні є платним.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податковий кодекс України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податковий кодекс України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136. пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону № 161-XIV.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податковий кодекс України.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податковий кодекс України).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податковий кодекс України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом визначено, що нормативна грошова оцінка за 1 га ріллі орендованої землі, що перебувають в користуванні ПАТ «Укрнафта» на підставі Договору становить 21701,40 грн. (3862,00 грн. х 3,2 х 1,756). Розмір орендної плати за землю за 1 га складає 3255,21 грн. (21701,40 грн. х 5% (ставка земельного податку) х 3).
Такі висновки, податковим органом, зроблено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2011 року № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».
Однак, суд не погоджується з таким застосуванням приписів вищевказаної Постанови, а відтак, коефіцієнту 1,756 до нормативно грошової оцінки орендованих ПАТ «Укрнафта» земель, оскільки ним орендуються земельні ділянки комерційного призначення, а не рілля.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 13 жовтня 2011 року № 1185, яка набрала чинності з 01 січня 2012 року, до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213, внесено зміни і пункт 5 Методики виглядає наступним чином : " В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.";
Також Методику доповнено пунктом 19-1 такого змісту: "19-1. Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 р., застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 цієї Методики."
З огляду на вказане та враховуючи цільове використання переданих Позивачу земельних ділянок (землі комерційного призначення), враховуючи мету та предмет діяльності Товариства (розміщення та обслуговування будівель та споруд АЗС), суд приходить до висновку про протиправне застосування податковим органом при розрахунку розміру орендної плати саме таких земельних ділянок коефіцієнту 1,756 , як наслідок, неправомірне винесення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26 січня 2015 року № 0000071500.
3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.Ю. Гарник