ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
05 листопада 2015 року м. Київ № 826/24434/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову у справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед»
до третя особаДержавного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк»
про визнання дій протиправними, рішення, скасування реєстрації,
за участю представників сторін:
від позивача: Кеба А.В.;
від відповідача: Варес М.О.;
від третьої особи: Куліш В.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ефенес Пропертіз Лімітед» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Перехідний банк «РВС Банк» про визнання дій протиправними, рішення, скасування реєстрації.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносно нерухомого майна - нежилі приміщення за № 1 по № 5, № 5а, з № 6 по № 20 (групи приміщень № 15), № 1, № 1а, з № 2 по № 10 (групи приміщень 16), з № 1 по № 11, №№11а, 12, 13 (групи приміщень № 18) - фізкультурно-оздоровчий комплекс (в літ. "А"), загальною площею 1324,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 5.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання позивач зазначає, що в порушення вимог діючого законодавства, державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. було протиправно прийнято рішення за індексним номером 24568213 про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» та внесено відповідний запис № 11242675 про право власності на спірне нерухоме майно за ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» при наявності:
- виконавчого напису нотаріуса за № 1456 від 05.09.2012 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського місткого нотаріального округу Чорнєй В.В. на іпотечному договорі № 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 р.;
- відкритого та незакінченого виконавчого провадження ВП № 34633972 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі 638/ІІІ-3 від 30.07.2008 р.;
- наявності арешту, накладеного на спірне нерухоме майно в рамках виконавчого провадження ВП № 34633972 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, а також при відсутності дотримання ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» вимог, передбачених нормами статті 35 Закону України «Про іпотеку».
Позивач вказує про наявність очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Ефенес Пропертіз Лімітед», а також те, що для відновлення таких прав та інтересів товариству необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, про що свідчить, на думку позивача, протиправний факт переходу права власності на майно позивача до іншої особи ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк».
Позивач також зазначає, що на сьогоднішній день ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» вчиняються дії щодо відчуження спірного нерухомого майна третім особам, про що в мережі Інтернет, в тому числі на Інтернет - сторінці агенції нерухомості «Шанс» розміщено відповідне оголошення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2015 р. призначено судовий розгляд клопотання про забезпечення позову.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про забезпечення позову.
Вивчивши клопотання про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведених правових норм вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Ці підстави є оціночними, тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Зокрема, слід зазначити, що протиправність дій відповідача та оскаржуваного рішення в даній справі не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної справи.
Слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається з пояснень позивача, з боку третьої особи вчиняються дії щодо відчуження спірного нерухомого майна іншим особам, що підтверджується інформацією з Інтернет-сторінки агенції нерухомості «Шанс».
У судовому засіданні представник третьої особи зазначив, що не вчиняє жодних дій по відчуженню зазначеного майна.
Слід також зазначити, що намір щодо відчуження спірного нерухомого майна не є тотожним діям, спрямованим на реалізацію майна, оскільки не передбачає настання буд-яких правових наслідків для власника такого майна. Крім того слід зазначити, що оголошення про намір продажу спірного нерухомого майна було розміщено до моменту звернення позивача до суду, при цьому доказів того, що відповідачем вчиняються дії щодо реалізації спірного майна після звернення позивача до суду, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність заявленого клопотання, а тому відмовляє в його задоволенні.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2015 р.