ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 листопада 2015 року № 826/17496/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет вест»
про накладення арешту на кошти
Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет вест» (далі по тексту - відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет вест» на рахунках в банках.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для звернення до суду з відповідними позовними вимогами є відмова відповідача від проведення перевірки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17496/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01 жовтня 2015 року.
В судовому засіданні 01 жовтня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргарет вест» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів посадовою особою позивача винесено наказ від 12 серпня 2015 року № 1657 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет Вест» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Авер Буд», ТОВ «Девелопер Буд», ТОВ «Еліт-Гранд Буд», ТОВ «Інтерпрайс корпорейшн», ТОВ «Хорд-Пак», ТОВ «Тренда Лімітед», ТОВ «Форін Торг», ТОВ «Видар Транс Україна», ТОВ «Ніфрит монтажгрупп», ТОВ «Буд Гарант Інвест», ТОВ «Донецьтранссервіс» за період з 01 січня 2014 року по 07 травня 2015 року; перевірку провести з 12 серпня 2015 року по 18 серпня 2015 року.
На підставі наказу та направлення на проведення перевірки № 1817 від 12 серпня 2015 року посадовими особами позивача 13 серпня 2015 року було здійснено виїзд на податкову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет Вест» з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
13 серпня 2015 року посадовою особою позивача складено акт № 260/26-54-22-03 про те, що посадові особи відповідача відмовились від підпису в направленні на перевірку, в якому зазначено про його складення за податковою адресою відповідача та акт № 261/26-54-22-03 про те, що посадові особи відповідача відмовились від допуску до перевірки, мотивуючи це відсутністю законних підстав для її проведення, складений в приміщенні ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві.
17 серпня 2015 року посадовою особою позивача винесено рішення № 19273/10/26-54-22-01 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Маргарет Вест», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 04073, м. Київ, Оболонський, вул. Куренівська, 16-А, направлене відповідачу цінним листом 17 серпня 2015 року.
З письмових заперечень відповідача вбачається, що підставою для не допуску посадової особи позивача до проведення перевірки слугувало порушення останнім норм Податкового кодексу України шляхом непред'явлення службового посвідчення, а також відмова останнього розписатися в журналі проведення перевірок.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.
Закріплені в пп. 16.1.13, 16.1.19 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України компетенція контролюючих органів та обов'язок платників податків є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів частини першої статті 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Приписи пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України визначають, що арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що арешт майна як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, застосовується у випадку відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.
За правилами, передбаченими ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Таким чином, аналізуючи норми Податкового кодексу України можна зробити висновок про те, що поняття відмови від проведення перевірки і поняття відмова від допуску до проведення перевірки мають самостійний правовий зміст, а тому повинні розглядатися як нетотожні поняття.
Тому, є підстави вважати, що приписи пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України поширюються на випадки застосування арешту майна платника податків у разі: або відмови від проведення документальної перевірки, або недопуску до перевірки будь-якого виду, якщо для такої перевірки передбачено застосування процедури допуску.
Отже, арешт активів можна застосувати як за відмови від допуску до документальної перевірки, так і в разі відмови від допуску до іншого виду перевірки, зокрема фактичної перевірки.
Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України викладеними в Ухвалі від 15.09.2014 року № К/800/55020/13.
Як зазначено вище, посадова особа ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві не була допущена до проведення перевірки у зв'язку з непред'явленням службового посвідчення особи, яка мала намір провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Маргарет Вест».
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу Адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Представником відповідача не заперечувалось про відсутність у зазначеної в направленні на проведення перевірки особи - головного державного ревізора - інспектора відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту позивача - ОСОБА_3 службового посвідчення при здійсненні виїзду для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маргарет Вест».
При цьому відповідач послався на відсутність у ОСОБА_3 службового посвідчення та пояснив, що при здійсненні виїзду для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маргарет Вест» у останнього була наявна довідка від 12 серпня 2015 року № 208.
Проте, відповідно до абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено та відповідачем не заперечувався факт непред'явлення службового посвідчення посадової особи визначеної в направленні № 1817 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маргарет Вест», чим порушено положення абзацу 4 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає правомірним недопуск ОСОБА_3 до проведення вищевказаної перевірки ТОВ «Маргарет Вест».
Згідно пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Отже, з огляду на правомірність недопуску посадової особи ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Маргарет Вест» суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування наслідків недопуску посадової особи державної податкової служби до проведення перевірки шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Маргарет Вест».
Стосовно посилання відповідача, як на підставу для відмови у допуску посадової особи до проведення перевірки, суд звертає увагу, що податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки, серед яких відсутня така підстава як відмова перевіряючих розписуватись у журналі перевірок.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Отже, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник