Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
11 листопада 2015 р. Справа № 820/11243/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши матеріали подання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -
Заявник, Західна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" застосованого на підставі рішення в.о. начальника Західної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 10.11.2015 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.
Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11).
Оскільки Кодексу адміністративного судочинства України прямо не передбачено залишення без руху подання податкового органу в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе керуватись приписами ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 36-VI з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIІІ, який набрав чинності 01.09.2015 року, за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень підлягає сплаті судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Зазначені зміни до Закону України "Про судовий збір" не передбачають звільнення від сплати судового збору Міністерство фінансів України, місцевих фінансових органів, органів доходів і зборів, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України та їх територіальних органів, Державної служби фінансового моніторингу України і Національного банку України, як це було передбачено попередньою редакцією Закону.
Заявником разом з поданням заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що у кошторису видатків заявника сплата судового збору на 2015 рік не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
В даному випадку заявником не надано доказів відсутності достатніх коштів на рахунках для оплати судових витрат.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень, що містяться в Науково - практичному коментарі КАС України (2-е видання, перероблене і доповнене - Київ, Юрінком Інтер, 2013) повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь - які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, для усунення недоліків подання, заявнику необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору в повному обсязі за вимоги немайнового характеру, з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Подання Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Люкс-Х" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишити без руху.
Надати заявнику термін до 17:00 години 12.11.2015 року для усунення недоліків подання шляхом надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за вимоги немайнового характеру в повному обсязі, з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір".
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 183-3 КАС України відповідно до цієї ухвали до подання буде визнано неподаним та повернуто заявнику.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із поданням.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Тітов О.М.