Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
11 листопада 2015 р. №820/9203/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Полях Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: - стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, вул. Маршала Рибалко, б. 14, кв. 2, м. Харків, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7064,25 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, під час перебування на обліку у Харківському центрі зайнятості як безробітний, був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а тому відносився до категорії зайнятого населення і не мав права допомогу по безробіттю у сумі 7064,25 грн.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 11.11.2015р., не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив, жодних заперечень чи клопотань до суду не надавав.
Враховуючи положення ст.ст.122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі документів.
Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №203911309092500003 (а.с.5-6).
За особистою заявою відповідача від 29.09.2009 року (а.с. 40), наказом директора центру зайнятості від 02.10.2009 року №НТ 091002 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, з призначенням допомоги по безробіттю, як застрахованій особі без урахування страхового стажу , відповідно до п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, строком на 360 календарних днів, з 02.10.2009 року по 28.06.2010 року.
Позивачу була призначена виплата допомоги по безробіттю з 02.10.2009 року по 08.06.2010 року.
Фахівцями Харківського міського центру зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивача. За результатами проведеної перевірки складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 06.07.2015 року за №212 ФОП (а.с.6). З зазначеного акту вбачається, що під час перебування на обліку у Харківському міському центру зайнятості, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Директором Харківського міського центру зайнятості було прийнято наказ від 07.07.2015р. за №886 "Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю", відповідно до положень якого фахівцям позивача необхідно вжити заходів щодо повернення коштів виплачених відповідачу як допомога по безробіттю за період з 02.10.2009р. по 28.06.2010р. в сумі 7064,25 грн. (а.с. 7).
На виконання вимоги п.7 Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року, позивачем було складено на надіслано на адресу відповідача лист-претензію від 08.07.2015 року №ХМЦЗ-02-9128-26/15 з пропозицією повернути кошти у сумі 7064,25грн. протягом 15 днів з дня отримання претензії. (а.с. 9).
На момент розгляду справи незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 7064,25грн. відповідачем не повернуто.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (далі за текстом - Закон), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1,3,4 ст.22 Закону, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", 180 календарних днів.
Згідно положень п.п.2.1 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом - Порядку №307), застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам - підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.
Відповідно до положень ч.2 ст.36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття та не повідомлено позивача про наявність доходів в період з 02.10.2009 року по 08.06.2010 року.
Факт реєстрації відповідача як фізичної особи - підприємця з 31.08.2001 року підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи (а.с.11-12).
Зазначені обставини підтверджені актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №212ФОП від 06.07.2015р., що складений відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року (далі за текстом - Порядку №60/62).
Згідно п. 7 Порядку №60/62, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач має повернути вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття та кошти, витрачені на професійне навчання.
Таким чином, позивачем підтверджено існування у відповідача заборгованості в сумі 7064,25 грн.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст.94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, вул. Маршала Рибалко, б. 14, кв. 2, м. Харків, на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7064,25 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Полях Н.А.