Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
29 листопада 2011 р. 2а- 11175/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
суддів -Горшкової О.А., Панова М.М.,
за участю : секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000170700 від 24.03.2011 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України УА СП ТОВ „КАІС" на момент подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. мав від'ємне значення з ПДВ та сума, що була зазначена в податковій декларації в гр. 25 дорівнювалась сумі податку, фактично сплаченій підприємством, як отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. Законодавчо встановлені умови для отримання підприємством права на бюджетне відшкодування УА СП ТОВ „КАІС" повністю дотримані. Також позивач вважає, що акт перевірки, щодо порушення УА СП ТОВ „КАІС" п. 46.5 ст. 46, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, взагалі не містить пояснення в чому саме полягає порушення зазначених норм. Таким чином, висновки акту перевірки не відповідають дійсності, є помилковими та такими, що не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що у УА СП ТОВ „КАІС" в січні 2011р. відсутній залишок від'ємного значення листопада 2010р., який підприємство декларує до відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2011р. у розмірі 106642 грн. Встановлено, що податкова звітність з податку на додану вартість, а саме: декларація з ПДВ за січень 2011 року, додаток 2 „Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додаток 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" заповнені УА СП ТОВ, „КАІС" з порушенням вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за № 250/2054.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні, просили відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується витягом та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Дзержинському районі та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова була проведена камеральна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами якої був складений акт № 683/07-0/20023279 від 16.03.11р.
На підставі висновків акту перевірки згідно п.п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2011р., яким УА СП ТОВ „КАІС" встановлено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011р. на 1060789 грн.
Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Харківській області, Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду скарг були прийняті рішення Державною податковою адміністрацією в Харківській області № 2282/10/25-103 від 26.05.2011р., яким оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення та рішення Державною податковою адміністрацією України № 14660/6/25-0115 від 12.08.2011р., яким залишено без змін рішення ДПА у Харківській області № 2282/10/25-103 від 26.05.2011р. та оскаржувані податкові повідомлення -рішення.
Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 683/07-0/20023279 від 16.03.11р. висновки відповідача про порушення УА СП ТОВ „КАІС" п. 46.5 ст. 46, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5.11, абз. 1 п. 5.12 пп. 5.12.4 п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, не підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, яка задекларована згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 1060789 грн.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.
Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Каіс” було подано до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова податкова декларація з ПДВ за січень 2011р. в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) задекларовано показник 1060789 грн. Згідно додатку № 3 до податкової декларації - розрахунок суми бюджетного відшкодування у гр. 3 заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 1060789 грн., яка відповідно до гр. 2 цього додатку складається з частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Відповідно до додатку № 2 до податкової декларації - довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх періодів у гр. 4 задекларовано частина від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг у попередніх податкових періодах та непогашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування за жовтень 2010р. у сумі 954147 грн., за листопад 2010р. у сумі 106642 грн. Разом з декларацією додатком № 4 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на суму 1060789 грн. (а.с. 18-23)
З декларацій з податку на додану вартість в рядку 18.1 декларацій задекларовано від'ємне значення за вересень 2010 року у сумі 575150 грн., за жовтень 2010р. у сумі 5480587 грн., за листопад 2010р. у сумі 6680134 грн. (а.с. 66-91)
У листопаді 2010 року позивачем відповідно до рядку 25.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування 2057104 грн. за рахунок від'ємного значення жовтня 2010 року, що підтверджується додатком № 2 та № 3 до декларації. (а.с. 82-91)
У грудні 2010 року позивачем відповідно до рядку 25.1 декларації заявлено до бюджетного відшкодування 6573491 грн. за рахунок від'ємного значення листопада 2010 року, що підтверджується додатком № 2 та № 3 до декларації. (а.с. 92-102)
Порушень в обчисленні платником податку вказаних показників за вересень - грудень 2010 року проведеною відповідачем перевіркою не виявлено, в акті № 683/07-0/20023279 від 16.03.11р. жодних фактів формування платником податку податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ за період з вересня по грудень 2010 року з недотриманням вимог закону податковим органом не викладено. Судом встановлено, що фактів складання платником податків документів обов'язкової податкової звітності з ПДВ у спірних правовідносинах за період з вересня по грудень 2010 року з порушенням законодавства щодо форми, змісту або складу податкових декларацій з ПДВ суб'єктом владних повноважень при проведенні перевірки також виявлено не було.
Данні зазначених податкових декларації свідчать, що УА СП ТОВ „КАІС" в листопаді 2010 року при декларуванні бюджетного відшкодування використано залишок від'ємного значення за жовтень 2010 року у сумі 2057104 грн., отже таким чином залишок невикористаного від'ємного значення за жовтень 2010р. складає 3423483 грн. (5480587 - 2057104 = 3423483 грн.) В грудні 2010 року при декларуванні бюджетного відшкодування використано залишок від'ємного значення за листопад 2010 року у сумі 6573491 грн., отже таким чином залишок невикористаного від'ємного значення за листопад 2010р. складає 106642 грн. (6680134 грн. - 6573491 = 106642 грн.)
Отже за таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має частину від'ємного значення за жовтень 2010р. у сумі 3423483 грн. та за листопад 2010р. у сумі 106642 грн., яка непогашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування до січня 2011 року.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п.200.3 ст. 200 ПК України)
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. 200.4 ст. 200 ПК України)
Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 /у редакції наказу від 7 липня 2010 року N 490 , встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).
Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Наказу ДПА України.
Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. (п. 200.8 ст. 200 ПК України) Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. (п. 200.9 ст. 200 ПК України)
Позивачем було складено і в електронному вигляді за допомогою засобів електронного зв'язку подано до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року з відповідними додатками, в тому числі з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до декларації) згідно якої задекларовано у рядку 25.1 декларації бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку у сумі 1060789 грн.
УА СП ТОВ „КАІС" надано до суду платіжні доручення, що підтверджують факт сплати податку на додану вартість фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах при декларуванні бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у сумі 2057104 грн., за грудень 2010 року у сумі 6573491, за січень 2011 року у сумі 1060789 грн. (а.с. 159-236)
Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів /послуг/ у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг/, то розрахунок суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року з врахуванням наявності частки від'ємного значення за жовтень, листопад 2010 року, фактично сплаченого у попередніх періодах постачальникам товарів, відповідає положенням п. 200.4 ст. 200 ПК України та пунктам 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач правомірно задекларував бюджетне відшкодування у січні 2011 року у сумі 1060789 грн. за рахунок використання наявного від'ємного значення за жовтень 2010р. у сумі 954147 грн. та за листопад 2010р. у сумі 106642 грн.
Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
З аналізу даних норм вбачається, що обов'язковою умовою для прийняття податкового повідомлення - рішення є невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, відповідачем не надано суду доказів наявності таких обставин.
Щодо посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем заповнення рядків 23, 23.2, 24 податкової декларації за січень 2011 року в яких замість показника 4085250 грн., відображено показник 1060789 грн. суд зазначає що з матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представниками сторін, що позивачем дійсно допущено помилку при заповненні зазначених рядків. Позивачем задекларовано від'ємне значення в зазначених рядках в меншому розмірі, а саме 1060789 грн. замість 4085250 грн. Зазначена помилка виходячи з фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства не впливає на показники рядку 25.1 декларації та розрахунку бюджетного відшкодування, оскільки не свідчить про відсутність у позивача від'ємного значення у сумі 1060789 грн., яке може бути використано платником для декларування бюджетного відшкодування.
Така помилка свідчить лише про неправильність формування залишку від'ємного значення за січень 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 26 декларації з податку на додану вартість, а не про невідповідність задекларованого бюджетного відшкодування.
Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування з ПДВ за січень 2011 року матеріалами справи не спростована.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000170700 від 24.03.2011 року обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №0000170700 від 24.03.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" (61022, м. Харків вул. Іванівська б. 1, код - 20023279) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2011 року.
Головуючий суддя Волошин Д.А.
Судді Горшкова О.О.
ОСОБА_3