Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
30 серпня 2011 р. № 2-а- 4061/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання Боклаг А.С.
представників: позивача -ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Комуненерго», з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова за №0000642320/0 від 27.12.2010 року.
В обґрунтування позову зазначає, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова неправомірно було зменшено від'ємне значення з податку на прибуток ТОВ «Еко-Комуненерго» на суму 6 623 188 грн. та донараховано податок на прибуток в сумі 120 564 грн. за порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ТОВ «Еко-Комуненерго» під час перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було надано всі первинні документи, на підставі яких здійснювалося формування валових витрат підприємства. В порушення п.2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 р. №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» перевіряючими не було складено переліку первинних або інших документів, які відсутні або не надані до перевірки. Таким чином, висновок відповідача про порушення ТОВ "Еко-Комуненерго" пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованим.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазначаючи, що було встановлено порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім зазначених у 04.1.-04.12.» в сумі 1 501 547,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 1 501 547,00 грн., оскільки підприємством до складу інших витрат безпідставно включено суми витрат по сплаті відсотків по кредиту та комісійні при купівлі-продажу валюти, курсова різниця на залишок заборгованості за валютним кредитом на дату балансу, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також, відповідачем встановлено завищення задекларованих показників у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» в сумі 5 121 641 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року у сумі 5 121 641 грн., оскільки до цього рядка було безпідставно внесено суму по сплаті прострочених процентів минулих років, не підтверджені документальними доказами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у запереченні на позов та акті перевірки.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова на підставі направлення від 30.09.2010 року № 523 та направлення на подовження від 24.11.2010 року №834, в період з 30.09.2010 року по 13.10.2010 року та з 24.11.2010 року по 07.12.2010 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Еко-Комуненерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 5510/23-206/34754224 від 14.12.2010 р.
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім зазначених у 04.1.-04.12.» в сумі 1 501 547,00 грн., та у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» в сумі 5 121 641 грн.
На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2, ст.4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000642320/0 від 27.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 120564 грн. за основним платежем та 24112,8 за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіряючи наведений висновок відповідача і винесені на його підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
22.09.2008 року між ТОВ «Еко-Комуненерго» та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 805/6/18/8-116, відповідно до п.1.2. якого кредит надається позичальнику - ТОВ «Еко-Комуненерго» на наступні цілі: купівля нежитлового приміщення загальною площею 17 323,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 літ Р/1-7, належить на правах власності ДП «Завод імені ОСОБА_3» та є предметом забезпечення по кредиту ДП «Завод імені ОСОБА_3» в Харківській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк». Розмір кредиту складає 5772005,00 дол. США, кінцевий строк повернення 21.09.2015 року. (п. 1.1 кредитного договору)
22.09.2008 р. між ТОВ «Еко-Комуненерго» та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 22.09.2008 р. за реєстровим номером 4020. На підставі даного договору за ТОВ «Еко-Комуненерго» було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 17 323,2 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 літ Р/1-7, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20392003 від 29.09.08р.
На виконання п. 1.3. договору кредиту № 805/6/18/8-116 від 22.09.08р. в якості забезпечення ТОВ «Еко-Комуненерго» своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, між позивачем та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 805/13/18-5/8-846 від 22.09.2008 р., за яким вищезазначене нерухоме майно ТОВ «Еко-Комуненерго» передано в іпотеку. Згідно акту приймання-передачі від 30.09.2008р. оригінал договору купівлі-продажу нежитлової будівлі було передано до Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» на відповідальне зберігання.
01.10.2008 р. між ТОВ «Еко-Комуненерго» та ДП «Завод імені ОСОБА_3» було укладено договір оренди № 640дп, згідно якого позивач передав орендатору - ДП «Завод імені ОСОБА_3» у платне користування нежитлове приміщення літ. «Р/1-7», розташоване за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, загальною площею 17 323,2 кв.м. для використання у господарській діяльності. Згідно з додатковою угодою №7 від 27.09.2010 р. строк оренди продовжено до 01.09.2011 р. Факт передачі об'єкта оренди підтверджується актами приймання - передачі від 01.10.2008р.
Згідно наданої позивачем розшифровки по р. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року позивачем включено витрати по відсоткам за користування банківським кредитом у сумі 1 501 547,00 грн. по рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» включено суму в розмірі 5 121 641 грн., яка складається з нарахованих, але не включених у минулих податкових періодах відсотків, а саме: 704 252,19 грн. за 2008 рік, 2 430 995,85 грн. за 2009 рік, 1 489 924,74 грн. за І півріччя 2010 року, а також включає суму курсових різниць в розмірі 496 468,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 названого Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. (п.1.32 ст. 1 цього Закону)
Таким чином, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.
З матеріалів справи вбачається, що отримані позивачем на підставі кредитного договору кошти, були використані ним на придбання нерухомого майна, яке в подальшому було передано в оренду. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним з основних видів діяльності ТОВ «Еко-Комуненерго» є здавання в оренду власного нерухомого майна. За таких обставин відсотки нараховувались за кредитним договором у зв'язку з веденням господарської діяльності ТОВ «Еко-Комуненерго».
Банківські виписки за період з 2008-2010 рік, свідчать про те, що за 2008 рік позивачеві було нараховано відсотки за користування банківським кредитом за договором № 805/6/18/8-116 від 22.09.08р. у сумі 1 411 935,19 грн., за 2008 рік до складу валових витрат товариством віднесено 707 683,00 грн., які задекларовані по р. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік. За 2009 року було нараховано відсотки за користування банківським кредитом у сумі 5 931 037,85 грн., за 2009 рік до складу валових витрат товариством віднесено 3 500 042,00 грн., які задекларовані по р. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік. За І півріччя 2010 року позивачеві було нараховано відсотки за користування банківським кредитом у сумі 2 991 471,74 грн., до складу валових витрат товариством включено 1 501 547,00 грн., які задекларовані по р. 04.13 «інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12» декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року.
Таким чином, за 2008 рік позивачем не було включено до валових витрат відсотки за користування банківським кредитом у сумі 704 252,19 грн., за 2009 рік у сумі 2 430 995,85 грн., за І півріччя 2010 року у сумі 1 489 924,74 грн. Зазначені відсотки включені до рядка 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року.
За таких обставин віднесення витрат по відсоткам за банківським кредитом по факту їх нарахування, що підтверджено банківськими виписками відповідає приписам п.п. 5.5.1. п. 5.5. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно довідки ПАТ «Укрсоцбанк» вбачається, що станом на 23.09.2008 року еквівалент заборгованості за курсом НБУ по кредитному договору ТОВ «Еко-Комуненерго» складав 27381854,84 грн., станом на момент 24.11.2009 року складав 45104838,71 грн.
Згідно п.п.7.3.3. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.
У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
До р.05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року ТОВ «Еко-Комуненерго» частково включено курсові різниці в сумі 496 468,0 грн., що відповідає приписам пп.7.3.3. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 2.3.2 Наказу ДПА України від 10.08.2005 року за №327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», який діяв на момент проведення перевірки, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Будь-яких доказів, щодо наявності переліку відсутніх первинних документів відповідачем суду не надано. Представник відповідача у судовому засіданні не зміг пояснити, яких саме документів ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова не було надано з боку ТОВ «Еко-Комуненерго» під час здійснення перевірки.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Еко-Комуненерго» було повторно надано відповідачеві первинні документи до заперечення від 22.12.2010 р. на акт перевірки від 14.12.2010 р. №5510/23-206/34754224, до листа ТОВ «Еко-Комуненерго» № 13/12-1 від 13.12.2010 р., до скарги від 02.02.2011 р. за №02/02-2 на податкове повідомлення-рішення від 27.12.2010 р. за № 0000642320/0.
Щодо посилання відповідача на лист № 21262/10/23-215 від 07.12.2010 року про необхідність надання документів, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів отримання такого листа позивачем в межах проведення перевірки. Згідно акту перевірки останній днем перевірки є 07.12.2010 року, як вбачається з накладної про кур'єрську доставку, даний лист був направлений на адресу ТОВ «Еко-Комуненерго» 07.12.2010 року о 17 год. 40 хв., а отриманий 10.12.2010 року о 11 год. 00 хв.
Матеріали справи не містять доказів про ненадання ТОВ «Еко-Комуненерго» первинних документів, на підставі яких здійснювалося формування валових витрат підприємства під час проведення перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно порушення ТОВ «Еко-Комуненерго» вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток підприємств, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 17.1.3, п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642320/0 від 27.12.2010 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова за №0000642320/0 від 27.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (61001, м.Харків вул. Плеханівська б. 117) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн. (три грн. 40 коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 вересня 2011 року.
Суддя Волошин Д.А.