ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3193/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Главача І.А.
при секретарі Воліцькій Н.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області, вул. Тополина, 3, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76492
до відповідача: ОСОБА_2, вул. Крихівецька, 15, с. Крихівці, Івано-Франківська область, 76493
про стягнення фінансових сакцій в сумі 510,00 грн.,-
Головавтотранcінспекція в особі територіального управління в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Позов мотивовано тим, що 09.03.2010 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт № 170609 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час експлуатації громадянином ОСОБА_2 легкового автомобіля облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки. 11.03.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_2 винесено постанову № 092981 на суму 510 грн. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повній мірі і просила стягнути фінансову санкцію в сумі 510,00 грн.
Відповідач адміністративного позову не визнає, мотивуючи тим, що позивач пропустив строк звернення до суду і просив в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
09.03.2010 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області складено акт № 170609 про порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час експлуатації відповідачем легкового автомобіля, облаштованого як таксі. Під час перевірки виявлено відсутність ліцензійної картки. 11.03.2010 року, враховуючи допущені порушення, начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області щодо приватного підприємця ОСОБА_2 винесено постанову № 092981 на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно листа територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківської області від 07.09.2010 року, ОСОБА_2 ліцензійну картку на транспортний засіб FORD Escort 1.4 виготовлено 11.03.2010 року.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному
транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої: автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є спеціальною нормою, якою встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалася.
Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є обов'язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення в дохід Державного бюджету з ОСОБА_2, фінансових санкцій в сумі 510 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь державного бюджету з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансову санкцію в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 18.10.2010 року.