ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" грудня 2010 р. Справа № 2a-3321/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Микитюка Р.В.
при секретарі Дущак С.М,
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача ОСОБА_2
третьої особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Калуської міської ради
до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Карпатнафтохім"
про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій,-
Калуська міська рада звернулася до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (надалі - Інспекція ДАБК в Івано-Франківській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» про визнання дій інспекції ДАБК в Івано-Франківській області щодо видачі дозволу № 226а ТзОВ «Карпатнафтохім»на виконання будівельних робіт по будівництву установки мембранного електролізу потужністю 200 тис. т/рік соди каустичної незаконними та зобов'язання інспекції ДАБК в Івано-Франківській області скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № 226а від 05.06.2008 року.
У судовому засіданні 26.10.2010 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд визнати неправомірними дії Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області щодо видачі дозволу № 226а від 05.06.2008 року та дозволу № 1266 від 05.08.2009 року та зобов'язати Інспекцію ДАБК в Івано-Франківській області скасувати дозвіл № 226а від 05.06.2008 року та дозвіл № 1266 від 05.08.2009 року з підстав зазначених в позовній заяві.
Позовні вимоги представником позивача в судовому засіданні мотивовані тим, що Інспекція ДАБК в Івано-Франківській області, незважаючи на відсутність рішень Калуської міської ради, які б набрали чинності, надала ТзОВ «Карпатнафтохім»дозволи на виконання будівельних робіт № 226а від 05.06.2008 року та № 1266 від 05.08.2009 року. Крім того, зазначив, що рішення Калуської міської ради, на підставі яких були видані відповідачем оскаржувані дозволи -є незаконними, так як прийняті на сесії ради, а не її виконавчим органом.
В обґрунтування також посилався на те, що дії відповідача щодо надання дозволів на виконання будівельних робіт суперечать вимогам чинного на той час Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених в письмовому запереченні. Вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Суду пояснила, що оскаржувані дозволи на виконання будівельних робіт Інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області видано з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до п. 2.3 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273, Інспекція державного архітектурно-будівельного контрою зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи і прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт. Вказував на те, що права позивача не є порушеними. Також зазначила, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення з адміністративним позовом, оскільки в силу положень законів України “Про планування і забудову територій”, “Про основи містобудування” органам місцевого самоврядування надано ряд повноважень у сфері містобудування, зокрема забезпечення ведення моніторингу забудови та іншого використання територій, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування тощо. Зазначив, що позивачу про наявність дозволів на виконання будівельних робіт було відомо, чи принаймні він в силу своїх службових повноважень повинен був дізнатись про наявність таких дозволів. Просила відмовити в задоволенні позову повністю.
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»в судовому засіданні проти позову заперечили. В обґрунтування свого заперечення вказували на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Дії відповідача щодо надання дозволів вважають такими, що вчинені відповідно до норм та в порядку передбаченому чинним законодавством. Посилалися на те, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Просили відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ «Карпатнафтохім», дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Калуської міської ради від 19.06.2007 року №336 та рішенням ради від 18.07.2007 року №345 надано дозвіл ТзОВ «Карпатнафтохім»на будівництво установки мембранного електролізу потужністю 200 тис. т/рік соди каустичної на вул. Промислові м.Калуша та дозвіл на будівництво установки по виробництву полівінілхлориду суспензійного потужністю 300 тис. тон/рік на вул. Промисловій м. Калуша.
На підставі вищевказаних рішень Калуської міської ради Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області видано ТзОВ «Карпатнафтохім»дозвіл №226а від 05.06.2008 року на виконання будівельних робіт по будівництву установки мембранного електролізу потужністю 200 тис. т/рік соди каустичної на вул. Промислові м. Калуша та дозвіл №1266 від 05.08.2009 року на виконання будівельних робіт по будівництву установки по виробництву полівінілхлориду суспензійного потужністю 300 тис. тон/рік на вул. Промисловій м. Калуша.
Як вбачається з матеріалів справи, питання надання дозволів на виконання будівельних робіт на час виникнення спірних правовідносин було врегульоване Законом України “Про планування і забудову територій” та Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273.
Відповідно до змісту ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Як зазначено в п. 3.1 Положення документація, перелічена в пункті 2.1 цього Положення, подається забудовником (замовником) інспекції держархбудконтролю за місцем адміністративно-територіального розташування об'єкта.
Відповідно до п. 2.1 Положення для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до Інспекції держархбудконтролю такі документи:
а) заяву забудовника (замовника);
б) рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про
дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
в) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право
користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде
розміщено об'єкт містобудування;
г) комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;
ґ) документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
д) затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний
генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для
реєстрації).
Суд не може погодитися з твердженням представника позивача про те, що рішення Калуської міської ради про надання дозволів на будівництво об'єкта містобудування є незаконними, оскільки прийняті вони сесією ради, а не її виконавчим органом, а відтак дії Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області стосовно надання дозволу на виконання будівельних робіт є такими, що суперечать вимогам законодавства, оскільки ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» надано дозвіл на будівництво установки мембранного електролізу потужністю 200 тис. т/рік. відповідно до рішенням Калуської міської ради № 336 від 19.06.2007 року “Про будівництво установки мембранного електролізу потужністю 200 тис. т./ рік” та дозвіл на будівництво установки по виробництву полівінілхлориду суспензійного потужністю 300 тис. т/рік відповідно до Рішення Калуської міської ради № 345 від 18.07.2007 року.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Дослідивши обставини даної справи суд встановив, що дії Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області щодо видачі дозволів № 226а та № НОМЕР_1 «Карпатнафтохім» відповідають вимогам Закону України “Про планування та забудову територій” та чинному на той час Положенню про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт № 273 від 05.12.2000 року
Відповідно до п. 3.2 Положення №273 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи і прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт та видати його або надати обґрунтовану відмову.
Тобто, з аналізу пунктів 2.1, 3.1 Положення, очевидно, що для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, замовник будівництва повинен виконати єдину умову, а саме подати до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області документи зазначені в п. 2.1 Положення.
Разом з тим, інспекція ДАБК в Івано-Франківській області, розглянувши подані забудовником документи, встановивши їх відповідність вимогам п. 2.1 Положення зобов'язана прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт.
Положенням № 273 та Законом України “Про планування і забудову територій” передбачений виключний перелік документів, на підставі яких інспекція зобов'язана надати дозвіл на виконання будівельних робіт.
Відповідно 5.3 Положення № 273 посадові особи інспекцій держархбудконтролю винні у вимаганні при видачі дозволів на виконання будівельних робіт будь-яких інших документів, не передбачених цим Положенням, несуть відповідальність у порядку, установленому діючим законодавством.
Таким чином, з аналізу зазначеного законодавства суд прийшов до висновку про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області при вирішенні питання про надання дозволу на виконання будівельних робіт зобов'язана перевіряти лише відповідність поданих замовником документів діючому законодавству. Підставою для надання вказаного дозволу є наявність документів за переліком, що визначений ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” та п. 2.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року.
Законом України “Про планування і забудову територій” та Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт не встановлено обов'язку проведення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області перевірки Рішень Калуської міської ради № 336 та № 345 на відповідність їх умовам Положення “Про залучення коштів замовників (інвесторів) будівництва на розвиток соціальної та транспортної інфраструктури”.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вже зазначалося вище, у відповідності до п. 3.2 Положення № 273 Інспекція держархбудконтролю зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи, встановити їх відповідність п. 2.1 і прийняти рішення про надання дозволу.
Окрім цього судом встановлено, що вимога заявлена позивачем про зобов'язання скасувати дозволи на виконання будівельних робіт № 226а та № 1266 не може бути задоволена, оскільки позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх порушених прав.
Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду, який має приймати рішення по справі в межах позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи іншій спосіб захистити порушене право (за наявності підстав для цього), так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення.
Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Законом України від 25.12.2008 р. N 800-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” було внесено зміни до Закону України “Про планування і забудову територій”, відповідно до яких скасовано повноваження виконавчих органів місцевих рад щодо видачі дозволів на будівництво. Зазначені зміни набрали чинності з 14 квітня 2009 року і відповідно новим Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим постаново кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104, не вимагається подання інспекціям держархбудконтролю дозволів на будівництво, які раніше видавалися виконавчими органами місцевих рад.
Таким чином, право, за захистом якого позивач звернувся до суду, скасоване законодавцем, а тому скасування судом оскаржуваних дозволів не призводить до захисту права суб'єкта при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства.
Безпідставним вважає суд посилання представника відповідача та представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні позивач дізнався про існування дозволу № 226а від 05.06.2008 року та дозволу № 1266 від 05.08.2009 року з листа ТзОВ «Карпатнафтохім» від 27.08.2010 року №477-К.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.12.2010 року.