ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" листопада 2010 р. Справа № 2a-3503/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю
позивача - ОСОБА_1;
представника позивача - ОСОБА_2;
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
про визнання дій незаконними та скасування наказу № 61 від 15.06.2010 року,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання дій незаконними та скасування наказу №61 від 15.06.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відомості, відображені в акті за №779 від 26.04.2009 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»не відповідають дійсності, оскільки починаючи з 26.01.2009 р., позивач не працювала по угоді в ТОВ «Квіза-Трейд»і не отримувала жодної винагороди, а тому правомірно користувалась статусом безробітної та з 26.01.2009 року мала право на отримання допомоги по безробіттю.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечила, вказуючи на те, що позивач, перебуваючи з 29.01.2009р. на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна, одночасно, з 17.01.2009 року по 02.02.2009 року надавала ТОВ «Квіза-Трейд» послуги з передпродажної підготовки страв, згідно із Договором №440 від 16.01.2009р., за що отримала дохід, а тому не мала права набути статус безробітного з правом отримання допомоги по безробіттю. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.01.2009 року позивач, з метою пошуку роботи, звернулась в Івано-Франківський міський центр зайнятості (надалі -відповідач) та після надання їй, цього ж дня, статусу безробітного, вже з 29.04.2009 року отримувала допомогу по безробіттю.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи 16.01.2009 року позивачем укладено цивільно-правовий договір №440 про виконання робіт (надання послуг) від 16.01.2009 року з ТОВ «Квіза-Трейд»терміном дії з 17.01.2009р. по 31.07.2009р., достроково розірваний 02.02.2009 року.
26 квітня 2010 року у відповідності до підпункту 5 пункту 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказу Міністерства юстиції України 12.03.2009 р. за №232/16248 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», за результатами проведеного страхового розслідування, відповідачем складено акт №779 від 26.04.2010 року, згідно з яким, на підставі отриманого повідомлення ТОВ «Квіза-Трейд»встановлено, що позивачем порушено обов'язок повідомити Івано-Франківський міський центр зайнятості про факт зайняття трудовою діяльністю. На підставі вищевказаного акту відповідачем видано наказ від 15.06.2010 р. №61, яким зобов'язано позивача повернути незаконно виплачену допомогу по безробіттю за період з 29.04.2009 року по 27.07.2009 року в розмірі 3432,31грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно із статтею 2 цього Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці. В пункті б), частини 3 статті 1 вищевказаного Закону зазначено, що до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою.
Відповідно до пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено обов'язок застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Як вбачається із заяви про надання статусу безробітного від 29.01.2009 року позивачем, приховано факт укладення цивільно-правового договору №440 про виконання робіт (надання послуг) від 16.01.2009 року з ТОВ «Квіза-Трейд».
Із змісту пункту 3 статті 36 Закону випливає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Представник позивача, на підтвердження наданих пояснень, звертав увагу суду на те, що згідно з листом ТОВ «Квіза-Трейд»від 12.05.2010 року за №854 позивач не працювала по угоді в ТОВ «Квіза-Трейд»в лютому 2009 року, а лише в січні 2009 року.
Наведені доводи представника позивача жодним чином не спростовують факти виконання позивачем робіт з передпродажної підготовки страв та отримання відповідної винагороди від ТОВ «Квіза-Трейд»в період з 17.01.2009 р. по 31.01.2009 р., який накладається з моментом взяття на облік в Івано-Франківський міський центр зайнятості та підтверджується листом ТОВ «Квіза-Трейд»від 12.04.2010р., а також довідкою, виданою позивачу 12.04.2010р. про виконання робіт та розмір отриманої винагороди в період з 17.01.2009 р. по 31.01.2009 р., що наявні в матеріалах справи.
Враховуючи вищенаведене та вказані правові норми, суд дійшов висновку, що дії відповідача під час розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення є правомірними, а оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Відтак позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_4
Постанова складена в повному обсязі 10.11.2010 року.