05 листопада 2015 р. Справа №818/3445/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кононенко Є.Є. ,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3445/15
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3М.) звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:
- визнати дії відповідача по проведенню перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2013 рік незаконними, такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 75, 77, 78. 79 Податкового кодексу України;
- визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення №001334170114058, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 279223,89 грн., в т.ч. 223379,11 грн. - за основним платежем та 55844,78 грн. - за штрафними санкціями та №0013351701/14060, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 170,00 грн.
- стягнути з Державного бюджету судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору - в сумі 4265,89 грн. та оплатою правових послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.04.2015 р. відповідачем складено акт №702/18-19-17-03-19/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2013 рік платника податків - фізичної особи ОСОБА_3.
21 квітня 2015року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0013341701/14058, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 279223,89 грн., в т.ч. 223379,11 грн. - за основним платежем та 55844,78 грн. - за штрафними санкціями;
- №0013351701/14060, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 170,00 грн.
В акті зазначено, що підставою проведення перевірки став лист ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» №04-2-0/1819 від 11.08.2014року, у якому підтверджується отримання громадянином ОСОБА_5 у І кварталі 2013року доходу у вигляді додаткового блага і, що 23.04.2014року та 09.10.2014року на адресу позивача було направлено повідомлення (листи) №33307/18-19-06 та №53263/18-1-9-17-01 про необхідність надання документального підтвердження або спростування щодо отримання у 2013 р. доходів у вигляді блага та подання декларації про майновий стан і доходи.
В Розділі 2 акту перевірки зазначено, що під час проведення даної перевірки, відповідно до інформації, наданої ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» встановлено, що громадянину ОСОБА_5 було повідомлено про отримання ним додаткового блага від даної юридичної особи шляхом анулювання заборгованості, але документи, які б підтверджували факт повідомлення про це громадянина ОСОБА_5 ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» не були надані, оскільки, дана інформація належить до банківської таємниці.
Таким чином, громадянин ОСОБА_5. отримавши доходи у вигляді додаткового блага, повинен був задекларувати його вартість в сумі 1315344,19 грн. та сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 223379,11грн.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0013341701/14058 від 21.04.2015 р. підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту №014/0999/82/78762 від 08.10.2007 р., відповідно до п.п.1.1 якого ОСОБА_4 зобов'язується надати позичальникові, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в сумі 310000,00 грн. та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним договором.
07.03.2013 року між Банком та позивачем укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/0999/82/78762 від 08.10.2007року, згідно п.1.1. якого сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 1315344,19 грн. (далі боргові зобов'язання), в тому числі: 118361,82 грн. - по сплаті суми кредиту; 44245,59 грн. - відсотки, нараховані за користування кредитом; 1152736,78 грн. - пеня по кредиту.
Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що у зв'язку із виконанням позичальником умов кредитора, сторони домовились, що з дати укладення цього договору боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються, а кредитний договір вважається розірваним.
Так, на виконання умов укладеного договору 07.03.2013 року, позивачем було сплачено в повному обсязі 118361,82 грн. - по сплаті суми кредиту та 44245,59 грн. - відсотки, нараховані за користування кредитом.
Позивач з банком дійшли згоди про анулювання пені, що була нарахована в сумі 1152736,78 грн.
В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом і повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощенні) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Водночас обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми борг)-, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням: б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
За змістом пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у т.ч. у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК додаткові блага - не кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платник податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Тобто, якщо б можна було вважати, що податкове зобов'язання у позивача є, то графи, куди це вносити, в податковому розрахунку немає.
Крім цього, позивач зазначає, що прощена (анульована) пеня не є доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником у грошовій формі.
Отже, позивач наголошує, що пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, позивач зазначає, що зазначеною нормою Кодексу передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.
Проте, оскільки позивач доходу не отримував, а тому і не повинен декларувати його та подавати до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію.
Отже, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 №0013351701/14060, яким збільшено суму грошових зобов'язань позивачу за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 170.00 грн. - є протиправним та незаконним, та підлягає скасуванню
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.04.2015 р. відповідачем складено акт №702/18-19-17-03-19/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2013 рік платника податків - фізичної особи ОСОБА_3 (а.с. 13-15).
21 квітня 2015року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0013341701/14058, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 279223,89 грн., в т.ч. 223379,11 грн. - за основним платежем та 55844,78 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 16);
- №0013351701/14060, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 170,00 грн. (а.с. 18).
Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.10.2007 р. між ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» та ОСОБА_5 укладено договір про надання споживчого кредиту №014/0999/82/78762, відповідно до п.п.1.1 якого банк зобов'язується надати позичальникові, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в сумі 310000,00 грн. та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним договором (а. с. 36-38).
07.03.2013 року між банком та позивачем укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/0999/82/78762 від 08.10.2007року, згідно п.1.1. якого сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на день укладення цього договору складає 1315344,19 грн. (далі боргові зобов'язання), в тому числі: 118361,82 грн. - по сплаті суми кредиту; 44245,59 грн. - відсотки, нараховані за користування кредитом; 1152736,78 грн. - пеня по кредиту.
Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що у зв'язку із виконанням позичальником умов кредитора, сторони домовились, що з дати укладення цього договору боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються, а кредитний договір вважається розірваним.
Так, на виконання умов укладеного договору 07.03.2013 року, позивачем було сплачено в повному обсязі 118361,82 грн. - по сплаті суми кредиту та 44245,59 грн. - відсотки, нараховані за користування кредитом.
Позивач з банком дійшли згоди про анулювання пені, що була нарахована в сумі 1152736,78 грн.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд виходить з того, що п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.
В силу абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
З урахуванням зазначених вище норм ПК України обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов :
- отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;
- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу;
- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду;
- відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
За змістом пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).
Суд зазначає, що прощена (анульована) пеня не є доходом та додатковим благом, оскільки нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань та сума нарахованої пені не отримується боржником у грошовій формі.
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Проте, суд вважає, що пеня за несвоєчасну сплату зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.
В силу положень п.п.164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, списана позивачу пеня не є його доходом та додатковим благом, так як нарахування пені є засобом забезпечення виконання договірних зобов'язань, проте сума нарахованої пені не отримується боржником в грошовій формі.
Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, а тому податкове повідомлення - рішення №0013341701/14058, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 279223,89 грн., в т.ч. 223379,11 грн. - за основним платежем та 55844,78 грн. - за штрафними санкціями підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що чинним Податковим кодексом України передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.
Згідно з п. п."в" п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.
П. п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманою та /або сплаченого податку.
Проте, суд вважає, що, оскільки позивач доходу, який підлягає оподаткуванню не отримував, а тому, і не повинен декларувати його та подавати до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №0013351701/14060, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань за платежем: податок на доходи фізичних осіб 170,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій відповідача по проведенню перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2013 рік незаконними, такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 75, 77, 78. 79 Податкового кодексу України, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а тому зазначені вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 86, 94,98,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 21 квітня 2015 року №0013341701/14058 та №0013351701/14060.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 10.11.2015 р.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук