Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
про закриття провадження в адміністративній справі
03 листопада 2015 року Справа № П/811/2813/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області
до відповідача - Державного підприємства “Голованівське лісове господарство”
про стягнення коштів.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулась Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області з адміністративним позовом до Державного підприємства “Голованівське лісове господарство” з вимогою стягнути з Державного підприємства “Голованівське лісове господарство” кошти у сумі 114384,42 грн. в дохід Державного бюджету України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства “Голованівське лісове господарство” за період з 01 січня 2009 року по 31 серпня 2011 року. В ході ревізії виявлено ряд порушень чинного законодавства. З метою усунення виявлених порушень Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області 24 листопада 2011 року сформовано та направлено на адресу Державного підприємства “Голованівське лісове господарство” лист-вимогу №04-10/1439. Проте, дотепер відповідачем вимоги ДФІ в Кіровоградській області не виконані.
За таких обставин позивач вважає, що заявлені до відшкодування у листі-вимозі кошти підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
В судове засідання, призначене на 03 листопада 2015 року представник позивача не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.54).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.52). Утім, причини для такого відкладення суд поважними не визнає.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналізуючи заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає таке.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №21-40а14, №21-63а14), від 13 травня 2014 року (справа №21-89а14), від 20 травня 2014 року (справа №21-93а14), яка в силу частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судами загальної юрисдикції, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
При цьому, з огляду на пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною другою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З аналізу вказаних норм у їх системному зв'язку вбачається, що адміністративними судами розглядається позовна вимога про відшкодування шкоди, якщо така шкода завдана суб'єктом владних повноважень, а також, якщо така вимога заявлена одночасно з публічно-правовою вимогою.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 червня 2013 року у справі №21-204а13 (номер рішення в ЄДРСР 32532884).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна вимога Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області стосуються стягнення збитків із Державного підприємства “Голованівське лісове господарство”, який не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що даний спір за своєю правовою природою підсудний суду господарської юрисдикції, а тому справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області до Державного підприємства “Голованівське лісове господарство” про стягнення коштів.
Роз'яснити позивачу, що для вирішення даного спору йому належить звернутись в порядку господарського судочинства до місцевого господарського суду.
Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1