Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
11 листопада 2015 року Справа № П/811/2254/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в загальному розмірі 4930,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача узгоджених, однак добровільно не сплачених у встановлений законом строк податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався та своєї позиції щодо заявлених позовних вимог не висловив.
На підставі ухвали від 03 вересня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, ОСОБА_1 з 11 грудня 2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.15) та з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.
Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4930,00 грн, які складають несплачені відповідачем у встановлений законом строк грошові зобов'язання, донараховані такому платникові податків за рішенням контролюючого органу.
Суд зазначає, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).
За результатами камеральних перевірок податковим органом було виявлено порушення ФОП ОСОБА_1 пп.49.18.1 п.49.18 статті 49, 201.15 статті 201, п.203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року, що відображено в відповідних Актах від 22 травня 2014 року №94/11-23-17-06/НОМЕР_1; від 18 листопада 2014 року №203/11-23-17-06/НОМЕР_1 (а.с.6-7,11-12).
На підставі вказаних Актів перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №0044101706 від 26 грудня 2014 року на суму 3060,00 грн.; №0008301706 від 30 травня 2014 року на суму 1870,00 грн., якими відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 4930,00 грн (а.с.4,9)
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачеві (а.с.3,5,8).
Отже, на підставі статті 120 Податкового кодексу України, податковий орган самостійно визначив суму грошових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість.
Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку або ж доказів сплати нарахованих ними податкових зобов'язань. Зокрема, витяг з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» не підтверджує звернення ФОП ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с. 38-39).
Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, наразі набули статусу податкового боргу.
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 4930,00 грн.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу від 05 жовтня 2011 року №3732 (а.с.37).
При цьому матеріали справи не містять доказів відкликання чи визнання недійсною вказаної податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Податковий борг, який рахується за відповідачем, станом на час винесення постанови року не сплачений та вважається узгодженим.
Враховуючи викладене, заборгованість відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у сумі 4930,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять гривень, нуль копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м.Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, КЗПО банка 38037409, рахунок 31114029700002, код платежу 14010100).
Постанова суду набирає законної сили у строки та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2