10.2.4
10 листопада 2015 року СєвєродонецькСправа № 812/3696/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тихонова І.В.,
за участі секретаря - Лященку А.Ю.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №812/3696/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
29 травня 2014 року до суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
02 липня 2014 року по даній справі була винесена постанова, згідно якої вимоги УПФУ в м. Лисичанську Луганської області були задоволені у повному обсязі, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2829,60 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року було відновлено втрачене судове провадження в адміністративній справі №812/3696/14.
02 жовтня 2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №812/3696/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 3 групи, про що УПФУ в м. Лисичанську було відомо. Таким чином, з урахуванням ч.2 ст.13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» припиняється участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у період визнання інвалідом.
За таких підстав заявник просив суд скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 та прийняти нову постанову, якою відмовити УПФУ в м. Лисичанську Луганської області в стягненні заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В судове засідання сторони не прибули, повідомлялись належним чином, від заявника на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02 липня 2014 року Луганським окружним адміністративним судом було прийнято постанову, якою вимоги УПФУ в м. Лисичанську Луганської області були задоволені у повному обсязі, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Лисичанську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 2829,60 грн.
В даній постанові відсутні дані про те, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи.
Саме як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначив, що під час розгляду справи не було враховано той факт, що він є інвалідом 3 групи.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Даний перелік підстав для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є вичерпним.
Саме на п.1 ч.2 ст.245 КАС України, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня.
У результаті аналізу пункту 1 частини другої статті 245 можна дійти висновку, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Крім того, обставина, а саме наявність інвалідності у відповідача, була відома заявнику на час розгляду справи.
Така обставина, яка зазначена ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є підставою для перегляду постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 по справі №812/3696/14 в порядку апеляційного провадження.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 по справі №812/3696/14.
Згідно ч.1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
У відповідності до статті 94 КАС України судові витрати заявнику не відшкодовуються.
Керуючись статтями 158, 160, 165, 185, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №812/3696/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_2