Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
23 жовтня 2015 року справа №П/811/3429/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі представників позивача ОСОБА_1
та відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Велта Трейдінг» (далі - Товариство) до Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на 1814080 грн. та застосовано штрафну санкцію - 907040 грн.
У судовому засіданні представник Товариства підтримав позов.
Стверджував, що рішення відповідача є незаконним, оскільки останній не ставить під сумнів правильність обчислення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року.
Разом з тим, зазначав, що право на бюджетне відшкодування виникає і у тому випадку, коли податкова накладна враховувалась при формуванні податкового кредиту, а кошти сплачені у наступному податковому періоді, у котрому ці кошти заявлені до бюджетного відшкодування.
Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову.
Пояснили, що вони не ставлять під сумнів правильність обчислення від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року.
Однак, зазначили, що Товариство не має права вимагати бюджетного відшкодування цих коштів, оскільки частина з них фактично не сплачувались постачальникам і до Державного бюджету України, а інша сплачена лише у наступному податковому періоді (грудень 2013 року).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.
Так, 11 березня 2013 року ТОВ "Торговий дім "Титан 2011"" (постачальник) та ТОВ ВКФ "Велта" (далі - Товариство 2) (покупець) уклали договір постачання нафтопродуктів (Том 3 а.с.12-13).
04 липня того ж року до договору внесені зміни у зв'язку зі зміною назви постачальника (Том 3 а.с.22-23).
У додатковій угоді вказано, що новою назвою ТОВ "Торговий дім "Титан 2011"" є Товариство.
Упродовж з 15 березня по 18 вересня 2013 року Товариство 2 перерахувало Товариству передплату на загальну суму 58100350 грн. (з урахуванням 9683391,67 грн. ПДВ) (Том 4 а.с.62-64).
Сума податку на додану вартість Товариство включило до формування податкових зобов'язань у відповідних звітних періодів.
Ці кошти не сплачувались до Державного бюджету України у зв'язку з накопиченням у тих звітних періодах значних сум податкового кредиту (Том 4 а.с.62-64).
Упродовж з 29 липня по 29 листопада 2013 року Товариство розпочало повертати кошти Товариству 2 у зв'язку з невиконанням умов договору поставки (Том 4 а.с.62-64).
Зокрема, повернуло кошти на суму 44490733 грн. (з урахуванням 7415122,17 грн. ПДВ) (Том 4 а.с.62-64).
Суму податку на додану вартість у 1810083,33 грн. Товариство включило до податкового кредиту листопада 2013 року (Том 4 а.с.62-64).
У 19 грудня 2013 року Товариство подало податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад місяць (Том 3 а.с.187-188).
Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту склало 1855834 грн. (з урахуванням уточнюючих розрахунків).
У формуванні податкового кредиту враховувалась податкова накладна від 28 листопада 2013 року, яку виписало іноземне підприємство "СЖС Україна" (далі - Товариство 3) на суму 23979 грн. (з урахуванням 3996,50 грн. ПДВ) ( Том 4 а.с.51).
Товариство ж сплатило Товариству 3 кошти лише 05 грудня 2013 року (Том 4 а.с.53).
Ці обставини визнаються сторонами.
20 січня 2014 року Товариство подало податкову звітність з податку на додану вартість за грудень 2013 року, якою до бюджетного відшкодування визначило 1857234 грн. (Том 3 а.с.147).
Ця сума складається з залишку від'ємного значення жовтня та листопада 2013 року відповідно 1400 грн. та 1855834 грн.
У січні 2014 року податковий орган провів позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування Товариства від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року та суми бюджетного відшкодування за грудень того ж року (Том 1 а.с.14-34).
У висновках ревізори не ставлять під сумнів правильність складання Товариством податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року.
Однак, зазначають, що Товариство завищило суму бюджетного відшкодування на 1814080 грн.
Ця сума складається з таких доданків: 1810083,33 грн. та 3996,50 грн.
Перший доданок сума податкового кредиту, що виник після повернення передплати Товариству 2, а інший - сума ПДВ, яка сплачена за надання послуг Товариством 3.
На думку ревізорів, 3996,50 грн. не можна відшкодовувати у грудні 2013 року, оскільки сплачені у цьому ж звітному періоді, а 1810083,33 грн. - так як ці кошти не сплачувались постачальнику та до Державного бюджету України.
Керівник податкового органу погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на 1814080 грн. та застосовано штрафну санкцію - 907040 грн. (Том 1 а.с.12).
Штрафна санкція склала 50 % від суми завищення бюджетного відшкодування.
У рішенні податкового органу вказано, що штрафна санкція обчислена відповідно до приписів абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (повторність).
Визначаючи повторність податковий орган враховував прийняття стосовно Товариства податкових повідомлень-рішень від 04 березня та 05 травня 2014 року за порушення з податку на додану вартість, котрі мали місце до січня 2015 року.
Постановами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня та 15 червня 2015 року згадані податкові повідомлення-рішення скасовані (Том 4 а.с.31-36).
Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.
Перш за все, на думку відповідача, заявляючи до бюджетного відшкодування кошти у сумі 1814080 (1810083,33 + 3996,50) грн., Товариство порушило приписи підпункту 200.4.а статті 200 Податкового кодексу України.
Так, цією нормою права (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Правомірність включення коштів у сумі 3996,50 грн. згідно податкової накладної від 28 листопада 2013 року, яка виписана Товариством 3, до податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2013 року не ставиться під сумнів податковим органом.
Товариство ж оплатило послуги Товариства 3, котрі надані у листопаді 2013 року, лише у наступному місяці.
Приписи згаданої ж норми Податкового кодексу України сукупність таких обставин відносить до випадку виникнення права на бюджетне відшкодування.
А саме, бюджетному відшкодуванню підлягають кошти, які фактично сплачені отримувачем послуг у попередньому та звітному податковому періоді.
В контексті змісту цієї норми права "звітний період" треба розуміти період, у котрому заявлено бюджетне відшкодування.
У даному випадку бюджетне відшкодування заявлене за грудень 2013 року і кошти сплачені постачальнику послуг саме в цей період.
Отже, висновок податкового органу стосовно завищення бюджетного відшкодування коштів на суму 3996,50 грн. є помилковим.
А висновок щодо завищення бюджетного відшкодування на суму 1810083,33 грн. є правильним з таких підстав.
Аналізуючи приписи підпункту 200.4.а статті 200 Податкового кодексу України, суд робить висновок, що бюджетному відшкодуванню підлягають кошти, які фактично сплачуються отримувачем товарів/послуг постачальникам або до Державного бюджету України.
У взаємовідносинах з Товариством 2 позивач не виступав отримувачем товарів/послуг, а податок на додану вартість з суми передплати за нафтопродукти, які так і не поставив, не сплачувався до Державного бюджету України.
За таких обставин Товариство не набуло права на бюджетне відшкодування, а може використовувати утворене від'ємне значення суми податку на додану вартість в наступних податкових періодах, зменшуючи податкові зобов'язання.
З урахуванням цих обставин податковий орган допустив помилку і при обчисленні штрафної санкції.
Штрафна санкція повинна була б визначатись, враховуючи завищення суми бюджетного відшкодування на 1810083,33 грн.
Відповідно до приписів пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі зменшення суми бюджетного відшкодування штраф становить 25% завищення суми бюджетного відшкодування.
У даному випадку відсутні ознаки повторності, оскільки попередні податкові повідомлення-рішення скасовані судом.
Отже, штрафна санкція повинна становити 452520,83 (1810083,33х0,25) грн.
Підсумовуючи суд робить висновок про часткове задоволення позову.
Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позов задоволено на 50,1 %, а Товариство при зверненні до суду сплатило лише 10% від суми судового збору (487,20 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маловисківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної податкової інспекції Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 28 квітня 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Велта Трейдінг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на 1814080 грн. та застосовано штрафну санкцію - 907040 грн., в частині зменшення суми бюджетного відшкодування - 3996,50 грн. та визначення штрафу - 454519,17 грн.
В іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Велта Трейдінг»на користь Державного бюджету України судові витрати в сумі 1943,93 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2015 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4