Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
30 вересня 2015 року Справа № П/811/1592/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн”
до відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про скасування податкових повідомлень-рішень.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн” (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) в якому, урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (Т.3, а.с. 206), просить скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 29 грудня 2014 року №0000152206 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 184456,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92229,00 грн, а також податкове повідомлення-рішення №0000162206 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 286 129,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн”, податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак - протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена планова перевірка ТОВ “Протеїн-Продакшн” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року. Перевіркою встановлено укладення позивачем угод з контрагентами - ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс”, ТОВ “Реммонтажсервіс”, ПП “Будреаль”, ТОВ “Балтік Біо Трейд”, ПП “Артсіті”, ТОВ “ТБК “Дніпро” без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та, як наслідок, завищення від'ємної різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та заперечує проти позову (Т.1,а.с.40-46).
На підставі ухвали від 15 вересня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн” зареєстроване як юридична особа 19 червня 2006 року.
У період з 10 листопада 2014 року по 19 грудня 2014 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року.
За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 19 грудня 2014 року №14/11-23-22-06/34448613, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 187.1статті 187, пунктів 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 190 139,00 грн. (за травень 2012 року на суму 5683,00 грн.; за березень 2013 року - 34464,00 грн.. за вересень 2013 року - 70473,00 грн., за жовтень 2013 року - 39501,00 грн., за грудень 2013 року - 40018,00 грн.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 299011,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Т.1,а.с.18-19).
На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року:
- №0000152206, яким ТОВ “Протеїн-Продакшн” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 285 209,00 грн (за основним платежем - 190139,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 95070,00 грн.)
- №0000162206, яким ТОВ “Протеїн-Продакшн” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 299011,00 грн. (Т.1,а.с.21,24).
Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, базуються на висновках акту перевірки про завищення ТОВ “Протеїн-Продакшн” податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс”, ТОВ “Реммонтажсервіс”, ПП “Будреаль”, ТОВ “Балтік Біо Трейд”, ПП “Артсіті”, ТОВ “ТБК “Дніпро”, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення “Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.
Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, суд вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пункту 200.6. статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ “Протеїн-Продакшн” та ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс”, ТОВ “Реммонтажсервіс”, ПП “Будреаль”, ТОВ “Балтік Біо Трейд”, ПП “Артсіті”, ТОВ “ТБК “Дніпро” у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.
Судом з'ясовано такі обставини.
Видами діяльності ТОВ “Протеїн-Продакшн” за КВЕД є, зокрема, виробництво олій та тваринних жирів (10.41).
Так, судом встановлено, що у власності ТОВ “Протеїн-Продакшн” є комплекс з виробничих потужностей по глибокій переробці соєвих бобів на олію соєву та шрот соєвий.
Обгрунтовуючи мету укладення правочинів із зазначеними нижче контрагентами та економічну доцільність таких договорів, представник позивача наголосив, що ТОВ “Протеїн-Продакшн” мало намір збільшити виробничі потужності у січні 2013 року. З цією метою позивачем було залучено ряд підрядників для виконання робіт по влаштуванню та будівництву (реконструкції) цехів, в які було вмонтовано другу лінію по збільшенню потужностей по переробці сировини ( Т.3,а.с.222-224).
Так, відповідно до ліцензії Серії АЕ №261114 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, видом господарської діяльності ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс” є провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; дозволений вид робіт - будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних робіт (Т.1,а.с.56-57).
06 червня 2013 року між ТОВ “Протеїн-Продакшн” (замовник) та ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс” (підрядник) було укладено договір підряду №0106-13, за змістом якого підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і засобами, виконати та здати замовнику в установлений строк закінчені будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Завод по глибокій переробці сої", що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, смт.Нове, вул. Ливарна,10; замовник у свою чергу зобов'язується на умовах даного договору, прийняти від підрядника якісно виконані підрядні роботи та здійснити їх оплату. Крім того, даним договором визначено перелік об'єктів, на яких виконуються роботи підрядниом, а саме: єкстракційний цех №2, цех грануляції соєвого шроту№2, підготовче відділення №2, міжцехові галереї та естакади, ремонтні. Передбачено також виконання пусконалагоджувальних робіт, які стосуються реконструкції та діючого виробництва (Т.1,а.с.60-63,77,96,102).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс” у листопаді, грудні 2013 року здійснило монтаж системи аспірації та будівельно-монтажні роботи, обумовлені договором підряду, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (Т.1,а.с.110,-112,116-125,130-134,141-148) та довідками про вартість будівельних робіт (Т.1,а.с.109,115,129,140,), договірними цінами та локальним кошторисом на монтажні роботи (Т.1,а.с.64-76,78-95,97-101,103-108,113,126-128,135-139,149-156), актами проведеня попередніх випробувань закінчених робіт, актами приймання-передачі матеріальних ресурсів (Т.1,а.с.157,160-163), витягами з журналу реєстрації вступного інструктажу і питань охорони праці (Т.3,а.с.157-204).
Факт надання послуг за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 06 грудня 2013 року №1, від 27 грудня 2013 року №8, від 30 грудня 2013 року №169 (Т.1,а.с.165,167,) на загальну суму 1593617,33 грн. (із них ПДВ -265 602,89 грн.).
Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ “Протеїн-Продакшн” за виконані роботи, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні картки рахунку та платіжні доручення (Т.1,а.с.164,166,168,170).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “Реммонтажсервіс” судом встановлено наступне.
Відповідно до ліцензії Серії АД №030026 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, видом господарської діяльності ТОВ “Реммонтажсервіс” є провадження господарської діяльності, у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; дозволений вид робіт - вишукувальні роботи для будівництві, проктуваня об'єктів архітектури, монтаж інженерних мереж, будівельні та монтажні роботи, (Т.1,а.с.176-178).
Судом встановлено, що 03 квітня 2012 року між ТОВ “Протеїн-Продакшн” (замовник) та ТОВ “Реммонтажсервіс” (підрядник) було укладено договір підряду №03/04-12 та додаткові угоди до нього, за змістом якого підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і засобами, виконати та здати замовнику в установлений строк закінчені будівельно-монтажні роботи на об'єкті "Завод по глибокій переробці сої", що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, смт.Нове, вул. Ливарна,10; замовник у свою чергу зобов'язується на умовах даного договору, прийняти від підрядника якісно виконані підрядні роботи та здійснити їх оплату (Т.1,а.с.179-181,195-198).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс” у липні, вересні, листопаді, грудні 2012 року, лютому, березні, червні 2013 року здійснило монтаж системи аспірації та будівельно-монтажні роботи обумовлені договором підряду, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (Т.1,а.с.200-201,204-205,210-213,221-224,229-233,240-242) та довідками про вартість будівельних робіт (Т.1,а.с.199,203,209,220,228,239) договірними цінами, кошторисними розрахунками та локальним кошторисом на монтажні роботи (Т.1,а.с.182-194,202,206-208,214-219,225-227,234-238,243-245), витягами з журналу реєстрації вступного інструктажу і питань охорони праці (Т.3,а.с.157-204).
Факт надання послуг за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 26 вересня 2012 року №10, від 09 липня 2012 року №2, від 08 листопада 2012 року №3, від 28 грудня 2012 року №8,9; від 14 лютого 2013 року №3, від 28 березня 2013 року №5, від 20 червня 2013 року №7(Т.1,а.с.249; Т.2, а.с.1,3,5,7,9,11,13) на загальну суму 1209 194,94 грн. (із них ПДВ - 201 532,50 грн.)
Судом встановлено також, що розрахунок ТОВ “Протеїн-Продакшн” за виконані роботи, здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні картки рахунку та платіжні доручення (Т.1,а.с.246-248,250;.Т.2,а.с.2,4,6,8,10,12).
Щодо взаємовідносин позивача з ПП “Будреаль” судом встановлено наступне.
01 січня 2011 року між ТОВ “Протеїн-Продакшн” (покупець) та ПП “Будреаль” (постачальник) було укладено договір поставки будівельних матеріалів №481 (Т.2,а.с.28-29).
На виконання умов вказаного договору у лютому 2013 року позивач придбав у ПП “Будреаль” будівельні матеріали, інструменти на загальну суму 78937,60 грн. (із них ПДВ - 13 156,27 грн).
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (Т.2,а.с.30).
Факт отримання позивачем будівельних матеріалів підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 08 лютого 2013 року №11(Т.2,а.с.11) та відповідною видатковою накладною (Т.2,а.с.32).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “Балтік Біо Трейд” судом встановлено наступне.
Так, у січні 2013 року позивач придбав у ТОВ “Балтік Біо Трейд” тест-полоски для визначення RUR сої на загальну суму 2600,00 грн. (із них ПДВ - 433,33 грн).
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням та карткою рахунку (Т.2,а.с.35-36).
Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 16 січня 2013 року №4 (Т.2,а.с.34) та відповідною видатковою накладною (Т.2,а.с.33).
Щодо взаємовідносин позивача з ПП “Артсіті” судом встановлено наступне.
У червні 2012 року позивач придбав у ПП “Артсіті” кондиціонер загальною вартістю 3000,00 грн. (із них ПДВ - 500,00 грн) для встановленння у господарському приміщенні.
Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням та карткою рахунку (Т.2,а.с.39-40).
Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 22 червня 2012 року №105 (Т.2,а.с.38) та відповідною видатковою накладною (Т.2,а.с.37).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ “ТБК “Дніпро” судом встановлено наступне.
Відповідно до ліцензії Серії АГ №573535 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, видом господарської діяльності ТОВ “ТБК “Дніпро” є провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; дозволений вид робіт - будівельні та монтажні роботи, будівництво транспортних споруд (Т.3,а.с.100-101).
Судом встановлено, що 01 жовтня 2012 року між ТОВ “Протеїн-Продакшн” (замовник) та ТОВ “ТБК “Дніпро” (виконавець) було укладено договір виконання робіт №1 та додаткові угоди до нього, за змістом якого виконавець здійснює поточне утримання під'їзних колій та колісних пристроїв, забезпечення справного стану колій та утримання її в межах встановлених норм і допусків, при яких гарантується безпечний та безперебійний рух залізничного транспорту, вивчення причин та попередження появи несправностей, своєчасне їх усунення та ліквідація причин, що сприяють появі несправностей колій та споруд (Т.3,а.с.103-106).
На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ “ТБК “Дніпро” у травні, жовтні, вересні 2013 року здійснило поточний ремонт залізниці, поточне утримання під'їзних колій та трілочних переїздів, обумовлені вищевказаним договором, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (Т.3,а.с.120-121,124,126,128) та довідкою про вартість будівельних робіт (Т.3,а.с.119), договірними цінами та кошторисом на роботи (Т.3,а.с.107-115,122-123).
Факт надання послуг за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 05 вересня 2013 року №8, від 30 вересня 2013 року №7, від 31 жовтня 2013 року №17, від 31 травня 2013 року №2(Т.3,а.с.116,125) на загальну суму 47 282,16 грн. (із них ПДВ - 7880,36 грн.).
Судом встановлено також, що розрахунок за виконані роботи ТОВ “Протеїн-Продакшн” здійснювало у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента, про що свідчать відповідні картки рахунку та платіжні доручення (Т.3,а.с.117-118,130-133).
З наданих позивачем документів вбачається, що придбаний позивачем товар придбавався та був використаний позивачем при здійсненні власної господарської діяльності.
У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за вказаними податковими накладними, виданими ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс”, ТОВ “Реммонтажсервіс”, ПП “Будреаль”, ТОВ “Балтік Біо Трейд”, ПП “Артсіті”, ТОВ “ТБК “Дніпро”.
Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами підряду, поставки, виконаних робіт.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ “Протеїн-Продакшн”, а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ “Буд-Монтаж-сервіс”, ТОВ “Реммонтажсервіс”, ПП “Будреаль”, ТОВ “Балтік Біо Трейд”, ПП “Артсіті”, ТОВ “ТБК “Дніпро”, у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.
Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.
Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 95070,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000152206.
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.
Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
На підставі частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачеві присуджується сплачений ним при поданні адміністративного позову до суду судовий збір в сумі 487,20 грн (Т.1,а.с.32).
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 29 грудня 2014 року №0000152206, в частині, якою ТОВ “Протеїн-Продакшн” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 184456,00 грн за основним платежем та 92229,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 29 грудня 2014 року №0000162206, в частині, якою ТОВ “Протеїн-Продакшн” зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 286129,00 грн.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн” судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1