ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" листопада 2010 р. Справа № 2a-3524/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорук О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: представник позивача - не з"явився; представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат"
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську
про визнання нечинним та скасування рішення №4161від 29.09.2010 року,-
11.10.2010 року Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський лісокомбінат» звернулося в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про визнання нечинним і скасування рішення №4161 від 29 вересня 2010 року.
Ухвалою від 13.10.2010 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
22.10.2010 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 29.09.2010 року протиправно прийняв рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, оскаржуване рішення охоплює період з 20.01.2010 року до 21.10.2010 року. Вважає, що дане рішення суперечить чинному законодавству, вказує, що затримка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникла не з вини позивача, а тому просить визнати їх нечинними та скасувати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, мотивуючи тим, що оскаржувані рішення прийняті згідно вимог статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський лісокомбінат" є юридичною особою, зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, як платник страхових внесків.
29.09.2010 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення за №4161, яким застосовано фінансові санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20.01.2010 року до 21.10.2010 року на загальну суму 5605,53 гривень.
Виключно Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина перша статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частина 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Таким чином, позивач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Судом встановлено, що позивачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 20.01.2010 року по 21.10.2010 року здійснювалась несвоєчасна сплата страхових на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Вказана обставина підтверджується даними з особового рахунку позивача, роздруківка якого знаходиться в матеріалах справи.
Стаття 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників.
Здійснення позивачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком позивача.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, на ту обставину, що у вказаний період позивач мав значну кредиторську та дебіторську заборгованість, оскільки збитковість господарської діяльності позивача, не може бути підставою для звільнення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську правомірно застосовано фінансові санкції та нараховано пеню Публічному акціонерному товариству «Івано-Франківський лісокомбінат» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 20.01.2010 року по 21.10.2010 року, згідно рішення №4161 від 29.10.2010 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 19.11.2010 року.