09 листопада 2015 року о/об 14 год. 11 хв.Справа № 808/6641/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - позивач або ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач або ОСОБА_1В.) про стягнення з відповідача 1086 грн. 80 коп. податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб.
Позивач у позові, зокрема, зазначив, що податковий борг Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виник з єдиного податку у сумі 1086 грн. 80 коп. внаслідок не сплати податкових зобов'язань.
Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги представник позивача підтримує у повному обсязі.
У судовому засіданні 28.09.2015 відповідач проти позову заперечував, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.07.2014 зареєстровано припинення його підприємницької діяльності за власним рішенням. Зважаючи на це вважає, що він не є платником єдиного податку, оскільки не є суб'єктом господарювання у розумінні ч.1 ст.128 Господарського кодексу України.
Відповідач 09.11.2015 у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив, заяв, клопотань не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з 26.02.2004 по 24.07.2014 був зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: 69071, АДРЕСА_1. Відповідач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Згідно поданої до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 ФОП ОСОБА_1 обрано 2 групу платників єдиного податку.
Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Як зазначено у пп.2 п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
У п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)).
Ставка для другої групи платників єдиного податку становить 229 грн. 40 коп. щомісяця. Таким чином, за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 1086 грн. 80 коп.
Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.
Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивачем надано інтегровану картку ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку згідно з якою за ФОП ОСОБА_1 на день пред'явлення до суду позову обліковувався борг у сумі 1086 грн. 80 коп. Заборгованість виникла у 2013 році.
Даних про розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання вказаний документ - не містить. Відповідач не надав до суду будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу.
Отже, позивачем доведено наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку у сумі 1086 грн. 80 коп.
Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом досліджено надану позивачем податкову вимогу №65-11 від 16.07.2013, надіслану ФОП ОСОБА_1, якою платнику податків запропоновано погасити податковий борг.
Відповідачем не надано до суду доказів оскарження/скасування або відкликання податкової вимоги №65-11 від 16.07.2013.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ч.2 ст.128 Господарського кодексу України).
Відповідно до пп.97.4.3 п.97.4 ст.97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Отже, позивач повинен здійснювати стягнення саме з ОСОБА_1 (як фізичної особи) в порядку і спосіб, визначений п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України (а не з суб'єкта господарювання, як то зазначено у позові позивачем).
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 на час судового засідання має податковий борг з єдиного податку у сумі 1086 грн. 80 коп., який у добровільному порядку - не погашений. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з ОСОБА_1 в порядок і спосіб, визначений п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.87, 97 Податкового кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг з єдиного податку у сумі 1086 грн. 80 коп., перерахувавши на р/р33214866700009, код платежу 18050401, одержувач - УК у м.Запоріжжі (Шевченківський район), код одержувача 38025367, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 09.11.2015.
Суддя О.О. Прасов