26 жовтня 2015 року (о 16 год. 25 хв.) Справа № 808/1928/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради
до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування податкової консультації
У квітні 2015 року Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі - КП «Бердянськводоканал» БМР, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову консультацію відповідача від 18.03.2015 №1413/10/08-01-17-01-17.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, нормативному обґрунтуванні позовних вимог (вх. №17274), доказах протиправності податкової консультації (вх. №17278). Пояснює, що позивач звернувся до ДФС України з листом про надання податкової консультації щодо практичного використання статті 266 Податкового кодексу України, а саме щодо необхідності підприємством сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на який 20.03.2015 отримано податкову консультацію №1413/10/08-01-17-01-17 від 18.03.2015, відповідно до якої підприємство є платником вказаного податку. Проте, із наданою консультацією позивач не згоден та вважає її протиправно. Зокрема, зазначає, що КП «Бердянськводоканал» БМР створене відповідно до рішення Бердянської міської ради №1 від 13.04.2011. На виконання рішення Бердянської міської ради №34 від 28.04.2011 позивачем отримано за актом приймання - передачі від 13.05.2011 у господарське відання майно, яке є власністю територіальної громади м. Бердянська, що підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно та витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно на об'єкти нерухомості. Вказує, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підприємством поставлено на баланс, що підтверджується реєстром №1186 від 27.03.2015. Посилається на приписи підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу та вважає, що оскільки КП «Бердянськводоканал» БМР не є власником нерухомого майна, вказане нерухоме майно не може бути об'єктом оподаткування зазначеним податком. Крім того, оскільки до складу нерухомого майна, яке знаходиться у господарському віданні підприємства, входять виробничі корпуси, цехи, складські приміщення, вони не можуть бути об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов від 28.04.2015 №97/08-01-10-06 (вх. № 18519). Зокрема, зазначає, що для звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно підпункту «а» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України повинно одночасно бути дотримано дві основні ознаки, а саме: об'єкти нерухомості органів місцевого самоврядування повинні повністю утримуватись за рахунок місцевого бюджету (перша ознака) та бути неприбутковими (друга ознака). Враховуючи зазначене, вважає, що КП «Бердянськводоканал» БМР не підпадає ані під першу ознаку, ані під другу, оскільки є платником податку на прибуток, що автоматично виключає ознаку неприбутковості звільнення від оподаткування, та частково утримується за рахунок місцевого бюджету, що також виключає можливість звільнення від оподаткування. Що стосується питання про застосування підпункту «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, згідно якого не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, а тому вказана норма не може бути застосована до позивача. З урахуванням зазначеного, вважає, що КП «Бердянськводоканал» БМР являється платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальних підставах та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
КП «Бердянськводоканал» БМР (ідентифікаційний код 37622628) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.04.2011, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
13.04.2011 Бердянською міською радою Запорізької області прийнято рішення №1 «Про створення комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради».
На виконання рішення Бердянської міської ради від 28.04.2011 №34 КП «Бердянськводоканал» БМР отримано за актом приймання-передачі від 13.05.2011 (згідно переліку, наведеному у додатку до акту приймання-передачі) у господарське відання майно, що передано з балансу ТОВ «Чиста Вода-Бердянськ» на баланс позивача6, а саме об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 19б, 22б, 78а, 103а, 106ж, 142, 142а, 142б, пр. Праці, 34г, вул. 50 років СРСР, 7а, вул. Лієпайська, 21а, вул. Айвазовського, 28а, вул. Мічуріна, 95б, вул. Комунарів, 84б, вул. Баха, 42а, вул. Мазіна, 52б, вул. Єгорова, 2г, вул. Шевченка, 13г, 53а, вул. Шаумяна, 2з, вул. Морозова, 19б, Військове містечко-2, 13а, 20а, вул. Димитрова, 34б, 111а, вул. Дюміна, 49б, пр. Пролетарський, 35а, 97, вул. К. Маркса, 17б, вул. Калініна, 25а, вул. 12 Грудня, 1а, вул. Чернишевського, 81а, вул. Макарова, 5г, 6г, вул. Руднєвої, 19ф, вул. Мінська, 23а, вул. Кірова, 3б, 52б, вул. Крилова, 84а, вул. Межова, 16а, вул. Кабельників, 2а, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Лепітька Григорія, 39,45, що також підтверджується реєстром споруд, які знаходяться на балансі позивача від 27.03.2015 №118.
Листом від 19.02.2015 №643 позивач звернувся до голови ДФС України із проханням роз'яснити чи є КП «Бердянськводоканал» БМР платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України).
17.03.2015 на адресу позивача від податкового органу надійшов лист «Про розгляд звернення», згідно якого вказане звернення було направлено для розгляду та надання письмової відповіді до ГУ ДФС у Запорізькій області.
Листом від 18.03.2015 № 1413/10/08-01-17-01-17 відповідач надав підприємству консультацію, що з урахуванням приписів статті 266 Податкового кодексу України КП «Бердянськводоканал» БМР являється платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Указаний лист отримано позивачем 20.03.2015 вх. №756.
Вважаючи надану відповідачем податкову консультацію протиправною позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який набрав законної сили 01.01.2011.
В підпункті 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
За приписами статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.
Наслідком застосування податкової консультації згідно пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України є те, що платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Таким чином, податкова консультація надається відповідним контролюючим органом виключно з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства у разі наявності питань з адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів. Надаючи податкову консультацію контролюючий орган не створює нової правової норми, а лише дає своє тлумачення та роз'яснення відповідних положень податкового законодавства. Податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
За приписами статті 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Згідно Статуту позивача, затвердженого рішенням сорок другої сесії міської ради VI скликання від 12.12.2013 №11, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Бердянська, від імені якої виступає Бердянська міська рада. Згідно п. 4.2 Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Підприємство, здійснюючи право господарського відання, володіє та користується закріпленим за ним майном відповідно до чинного законодавства та Статуту.
Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (частина перша статті 133 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно, зокрема, на праві господарського відання.
Стаття 136 Господарського кодексу України визначає право господарського відання речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Із матеріалів справи вбачається, що в заяві про надання податкової консультації КП «Бердянськводоканал» БМР поставлено питання чи є підприємство платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (стаття 266 Податкового кодексу України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71 (далі - Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зокрема, розширено базу оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки шляхом оподаткування нежитлової нерухомості, які набрали чинності з 01.01.2015.
На підставі Закону № 71 з 01.01.2015 викладено в новій редакції статті 265, 266 Податкового кодексу України.
А саме, підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Вимогами підпунктів 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно ухвали суду від 17.09.2015 за клопотанням представника позивача (вх. № 41200) було витребувано у Реєстраційної служби Бердянського МРУЮ в Запорізькій області докази щодо об'єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, зареєстрованих за КП «Бердянськводоканал» БМР, які належать на праві власності.
На виконання вказаної ухвали 13.10.2015 (вх. №45940) на адресу суду надійшла інформація з реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно комплексу будівель і споруд, розташованих за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Пролетарський, буд. 97, із якої вбачається, що вказані об'єкти нерухомого майна належать на праві власності територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради.
Крім того, позивач надано суду та долучено до матеріалів справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, із яких судом встановлено, що передані на баланс позивача об'єкти нерухомого майна належать до комунальної форми власності.
Відповідно до загальних положень про право власності, встановлених главою 23 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтями 324-327 Цивільного кодексу України визначено об'єкти та суб'єктів права власності Українського народу, права приватної власності, права державної власності, права комунальної власності.
Так, згідно статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно підпункту «а» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування, зокрема, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).
Таким чином, на підставі системного аналізу вказаної норми Кодексу суд дійшов висновку, що законодавець чітко розмежував підстави для звільнення від оподаткування, а саме:
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
об'єкти житлової та нежитлової нерухомості перебувають у власності організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).
З огляду на зазначене, суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що для звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно підпункту «а» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України повинно одночасно бути дотримано дві основні ознаки, а саме: об'єкти нерухомості органів місцевого самоврядування повинні повністю утримуватись за рахунок місцевого бюджету (перша ознака) та бути неприбутковими (друга ознака).
Суд вважає, що оскільки КП «Бердянськводоканал» БМР не є власником нерухомого майна, вказані об'єкти нерухомості є комунальною власністю, тобто належать на праві власності територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради, і закріплені за підприємством на праві господарського відання, то вказане нерухоме майно не може бути об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі підпункту «а» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Ураховуючи викладене, висновок, зроблений відповідачем в листі від 18.03.2015 №1413/10/08-01-17-01-17, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим, надана позивачу податкова консультація, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно підпункту «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Суд не приймає посилання представника позивача на підпункт «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України як підставу для звільнення від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки КП «Бердянськводоканал» БМР не є промисловим підприємством, відповідно до Статуту підприємство створене з метою надання послуг з водопостачання, водовідведення населенню, іншим споживачам.
Відповідно до частино третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно з частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого спірного рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 18.03.2015 №1413/10/08-01-17-01-17.
Присудити на користь Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради судові витрати у розмірі 73,08 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Батрак