27 жовтня 2015 року 14:40Справа № 808/2871/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника 3-ї особи ОСОБА_2, представника 3-ї особи ОСОБА_3 ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області,
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області,
3-тя особа - ОСОБА_3,
про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на житловий
будинок,
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що вони разом з малолітньою дитиною, ОСОБА_7, є власниками житлового будинку № 28 по вул. Молочній в м. Запоріжжі, який був ними придбаний за договором купівлі-продажу від 23.12.2004 року. Поряд з ними проживає ОСОБА_3
Наприкінці 2011 року ОСОБА_3 побудував із порушенням державних будівельних норм, без відповідних дозволів та погоджень з державними органами двоповерховий житловий будинок, який знаходиться на відстані 0,9 - 1м від межі, що є порушенням вимог пожежної безпеки, ДБН В.1.1.7-2002 та ДБН 79-92, відповідно до яких відстань між жилими будинками П та Ш ступеня вогнестійкості повинна бути не менше ніж 8 м. При цьому будинок побудовано на лінії природного стоку поверхневих вод, що також є порушенням п. 3.2 ДБН В. 1. 1-5-2000, згідно з яким компоновка генеральних планів забудови повинна передбачати максимальне збереження природних умов стоку поверхневих вод. Крім будинку, ОСОБА_3 звів фундамент з цегляної стіни у висоту 1,2 рядка цегли вздовж межі забору та збільшив планувальну відмітку території між будинком та огорожею на ділянці №30 в межах лінії природного стоку поверхневих вод, що призвело до до порушення природного водовідведення поверхневих вод з вище розташованої території. В результаті під час зливи в районі кута їх будинку перед межею з ділянкою № 30 накопичуються атмосферні опади у значній кількості, грунт просідає, а їх будівля руйнується.
При розгляді у Шевченківському райсуді м. Запоріжжя цивільної справи щодо знесення самочинного будинку ОСОБА_3 позивачам стало відомо, що дана самочинна будівля сусіда 12.12.2014 року в порушення містобудівних, протипожежних та існуючих норм законодавства була прийнята в експлуатацію ОСОБА_8 державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області та зареєстровано 03.12.2014 року повідомлення про початок будівельних робіт, а вже 12.12.2014 року декларацію про готовність об»єкта до експлуатації, як на нове будівництво. Враховуючи той факт, що будівля сусідом була збудована та експлуатувалася з 2012 року, реєстрація повідомлення та декларація на самочинно збудований об»єкт є грубим порушенням ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та інших нормативних актів. Затвердження землевпорядної документації на приватизацію земельної ділянки було здійснено на сесії міськради лише у грудні 2014 року, при цьому сусідом було подано недостовірні дані та підроблені підписи землекористувачів суміжних ділянок. Крім того, паспорт на будівництво було видано ОСОБА_3 на будівництво одного об»єкту, а введено в експлуатацію зовсім інший об»єкт. На підставі вищезазначених документів ОСОБА_3 зареєстрував право власності на самочинну будівлю за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Молочна, 30, як на нове будівництво.
В результаті розгляду скарг позивачів ОСОБА_8 державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області реєстрацію декларації про готовність об»єкта до експлуатації від 12.12.2014 було скасовано, виключено запис з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт.
Таким чином, даний об»єкт не є введеним в експлуатацію, є самочинним, а відтак, відсутні всі підстави для реєстрації права власності на цей будинк за ОСОБА_3 Тому позивачі просять суд скасувати рішення відповідача від 17.12.2014 року про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 30, за ОСОБА_3 У своїй заяві від 03.07.2015 року позивачі змінили предмет позову та просять суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок за вищезазначеною адресою.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 на своєму позові наполягає, просить суд його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився з невідомих причин, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. У зв»язку з цим суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Представник 3-ї особи - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області покладається на розсуд суду.
Представник 3-ї особи ОСОБА_3 з позовом не згодний, вважає його безпідставним та просить суд відмовити позивачам у їх позові у повному обсязі.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позов позивачів таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з матеріалами справи та пояснень позивачів, їм на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 28-в.
Поряд з їх будинком, за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Молочна, 30, знаходиться житловий будинок, який належить сусіду ОСОБА_3
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на підставі свідоцтва про право власності, виданого реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 17.12.2014 року, здійснено запис про право власності 12.12.2014 № В 113428 на житловий будинок по вул.. Молочній, 30 в м. Запоріжжі за ОСОБА_3, та видано свідоцтво про право власності № 31139814 від 17.12.2014 року на зазначений будинок.
Як зазначає позивач у судовому засіданні, наприкінці 2011 року ОСОБА_3 побудував з порушенням державних будівельних норм, без відповідних дозволів та погоджень двоповерховий житловий будинок на відстані 1 м від межі з будинком позивачів, у зв"язку з чим просідає грунт та руйнується їх будинок. Підтвердженням цього факту є висновок про причини деформації житлового будинку по вул. Молочній, 28-в в м. Запоріжжі від 26.06.2014 року, виданий позивачам фахівцями Запорізького відділення Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій".
Оскільки ОСОБА_3 не реагував на зауваження позивачів, вони, як вбачається з матеріалів справи, на протязі 2012-2015 років писали численні звернення у різні організації міста, правоохоронні органи та вимагали прийняти заходи до сусіда та змусити його усунути перешкоди в користуванні ними своїм будинком, але це все не завадило ОСОБА_3 зареєструвати у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області усі необхідні документи про початок будівництва житлового будинку, а в подальшому і декларацію про готовність об"єкта до експлуатації від 12.12.2014 року № ЗП 142143440345.
Під час проведення перевірки на підставі скарги позивачів об"єкту будівництва - житлового будинку ОСОБА_3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 30, співробітниками Департаменту ДАБІ у Запорізькій області було встановлено порушення забудовником вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме - відхилення від проектної документації при виконанні будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об"єкта до експлуатації, що було зафіксовано в акті від 20.04.2015 року. На підставі зазначеного акту наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 42 від 08.05.2015 року було скасовано реєстрацію декларації про готовність об"єкта до експлуатації від 12.12.2014 № ЗП 142143440345, зареєстрованої на об"єкт будівництва за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 30, забудовником якого є ОСОБА_3, та визнано цей об"єкт самочиним будівництвом.
За інформацією сторін в судовому засіданні, наразі в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа щодо знесення самовільного будівництва ОСОБА_3
Проаналізувавши обставини по справі та наявні в ній матеріали, суд приходить до висновку про необгрунтованість позову позивачів, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним. Ч. 1 ст. 182 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід чи припинення підлягають державній реєстрації.
Відносини, пов"язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-1У.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 у відповідності до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону 12.12.2014 року зареєстрував право власності на житловий будинок № 30 по вул.. Молочній в м. Запоріжжі в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізької області. При цьому дії державного реєстратора ОСОБА_9 на той час були правомірними та відповідали нормам цього Закону.
Як вже зазначено судом вище, у зв»язку з порушенням ОСОБА_3 норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 42 від 08.05.2015 року було скасовано реєстрацію декларації про готовність об"єкта до експлуатації від 12.12.2014 № ЗП 142143440345, зареєстрованої на об"єкт будівництва за адресою: м. Запоріжжя, вул. Молочна, 30, забудовником якого є ОСОБА_3, та визнано цей об"єкт самочиним будівництвом.
Позивачі вважають цей факт підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на його житловий будинок, з чим суд не погоджується.
Згідно з ч. 2. ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У п.37 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого 17.10.2013 постановою Кабінету Міністрів України №868, зазначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: … 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно іншої особи із зазначених позивачами підстав чинним законодавство не передбачено, а передбачено скасування рішення державного реєстратора, якщо воно є протиправним. Судом же, як зазначалось вище, не встановлено підстав для визнання рішення державного реєстратора ОСОБА_9 про реєстрацію права власності на будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Молочна, 30 за ОСОБА_3 протиправним.
Відповідно до ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України).
Таким чином, позивачі, звертаючись до адміністративного суду з позовом до державного реєстратора, невірно визначили порядок і спосіб захисту порушеного права.
Викладені вище обставини справи, норми матеріального права свідчать про наявність законодавчо встановленого порядку захисту права, іншого, ніж обрано позивачами.
Отже, позовні вимоги позивачів щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на його житловий будинок є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище, в задоволенні позовних вимог позивачів необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
У позові ОСОБА_5, ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, 3-тя особа - ОСОБА_3, про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на житловий будинок - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко