29 жовтня 2015 року Справа № 808/7564/15 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
до Комунального підприємства «Добробуд» Василівської міської ради Запорізької областіпро стягнення податкового боргу
У вересні 2015 року Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального унітарного підприємства «Добробуд» Василівської міської ради (далі - КП «Добробуд», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2015 року. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн.
06.10.2015 на адресу суду від відповідача надійшов відзив №1401 від 01.10.2015 на адміністративний позов (вх. №44811), згідно якого відповідачем повністю визнано адміністративний позов. Також просить суду розстрочити виконання рішення по оплаті податкового боргу на термін до двох років шляхом затвердження відповідного графіку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 28.10.2015 надав до суду клопотання (вх. №48303) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Окрім того, позивач не заперечує проти розстрочення податкового боргу починаючи з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 29.10.2015 надав до суду клопотання (вх. №48536) про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
КП «Добробуд» (ідентифікаційний код 35925015) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.06.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та з 26.06.2008 перебуває на обліку у Токмацькій ОДПІ ГУ ДФС (Василівське відділення) за №7904 (довідка про взяття на облік платника податків від 14.08.2015 №1508031400053).
Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації, відповідно до яких підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі:
№9070292313 від 16.04.2015 за березень 2015 року на суму 40 188,00 грн.;
№9100109626 від 19.05.2015 за квітень 2015 року на суму 27 359,00 грн.;
№9127390240 від 18.06.2015 за травень 2015 року на суму 44 458,00 грн.
Крім того, 09.06.2015 КП «Добробуд» до Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано уточнюючий розрахунок №9117915170 з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2015 року на суму 5 727,00 грн. (код рядків 25.1 та 25.3).
Згідно розрахунку податкового боргу КП «Добробуд» заборгованість по податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2015 року становить 117 732,00 грн.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 05.11.2015 уповноваженому представнику відповідача вручена податкова вимога від 05.01.2015 № 1-25 на суму 18 524,83 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.
Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку узгодженого зобов'язання в установлені законодавством строки Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним адміністративним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема:
подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 50.1 ст.50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України).
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. (п. 203.2 ст. 203 ПК України).
Судом встановлено, що КП «Добробуд» самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2015 року, які в установлені законодавством строки не сплачені, що саме представником відповідача визнано.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що 05.11.2015 уповноваженому представнику відповідача вручена податкова вимога від 05.01.2015 № 1-25 на суму 18 524,83 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн., відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання зобов'язання зі сплати податкового боргу на два роки з щомісячними платежами по 4 905,50 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин. Зокрема, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.
Із матеріалів справи, а саме наданих відповідачем ОСОБА_1 про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, Фінансового звіту від 30.06.2015, судом встановлено, що КП «Добробут» на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Враховуючи наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, а саме скрутне фінансове становище підприємства, відсутність коштів для сплати разовим платежем податкових зобов'язань, суд вважає за можливе заяву про розстрочення виконання рішення суду по адміністративній справі задовольнити.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Добробуд» Василівської міської ради Запорізької області (ідентифікаційний код 35925015) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн. (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять дві гривні 00 копійок) на р/р 31115029700044, код платежу 14010100, отримувач: УК у Василівському районі/Василівський район/, код отримувача 38025519, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Комунального підприємства «Добробуд» Василівської міської ради Запорізької області (ідентифікаційний код 35925015) податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 117 732,00 грн. строком на 2 (три) роки починаючи з листопада 2015 року по жовтень 2017 року зі сплатою щомісячно рівними платежами у розмірі 4 905,50 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак