Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 жовтня 2015 р. Справа № 805/4365/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Постановлена у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська»
до Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС
у Донецькій області
про визнання неправомірними та скасування рішень
Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015 року за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 з екологічного податку на загальну суму 78 991,32 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Граничний строк сплати екологічного податку був 19.02.2015 року. У цей день протягом операційного дня позивач направив до банка платіжні доручення про сплату вказаного податку, але фактично банківська установа провела платіж лише на наступним день 20.02.2015 року. Позивач зазначає, що свої зобов'язання щодо сплати податку виконав вчасно, його вина відсутня.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника та заперечення на позов. Проти задоволення позову заперечує та посилається на наступне. Відповідач посилається на вимоги Бюджетного кодексу України та зазначає, що податки визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Позивач не надав йому доказів того, що платіжні доручення отримані банком саме 19.02.2015 року протягом операційного часу та наявність вільного залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивач зареєстрований у якості юридичної особи 01.08.2008 року, свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 352405, код ЄДРПОУ 36028628, знаходиться на податковому обліку відповідача.
17.04.2015 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати до бюджету грошового зобов'язання з екологічного податку, з податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у період з 01.02.2015 року по 31.03.2015 року, за результатами якої складений акт за № 167/15/36028628, яким, зокрема, зафіксовані порушення позивачем граничних термінів сплати до бюджету грошового зобов'язання з екологічного податку, передбачених п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст.. 16, п. 57.1. ст.. 57, п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України (надалі ПК України).
На вказаний акт перевірки позивачем були надані заперечення від 22.04.2015 року № 07к539, які відповіддю на заперечення від 29.04.2015 року за № 4086/10/05-07-15-13-3 були залишені без задоволення.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 06.05.2015 року, зокрема, були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ НОМЕР_1, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з екологічного податку по Святогірській с/р у сумі 26 413,97 грн., кількість днів затримки - 1;
№ НОМЕР_2, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з екологічного податку по Святогірській с/р у сумі 7132,80 грн., кількість днів затримки - 1;
№ НОМЕР_3, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з екологічного податку по м. Білозерське у сумі 33 411,56 грн., кількість днів затримки - 1;
№ НОМЕР_4, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з екологічного податку по Нововодянській с/р у сумі 3 329,71 грн., кількість днів затримки - 1;
№ НОМЕР_5, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного терміну сплати грошового зобов'язання з екологічного податку по Святогірській с/р у сумі 4 351,65 грн., кількість днів затримки - 1.
На зазначені податкові повідомлення-рішення 16.05.2015 року позивачем була подана скарга до Головного управління ДФС у Донецькій області, яка рішенням про результати розгляду скарги від 24.07.2015 року № 6505/10/05-99-10-03-12-1 залишена без задоволення.
07.08.2015 року на зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем була подана скарга до ДФС України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 28.09.2015 року № 20438/6/99-99-10-01-02-25 залишена без задоволення.
При вирішенні питання про законність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.
Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст.. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
П. 250.2 ст. 250 ПК України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Відповідно до п. 8.1., 8.2, 8.3 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» (надалі Закон) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
П. 1.22 ст. 1 Закону передбачено, що операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
Згідно п. 1.24 ст. 1 Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
П. 22.1 ст. 22 Закону визначено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; розрахунковий чек; платіжна вимога; меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.
Згідно п. 22.4 ст. 22 Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Аналіз наведених норм доводить, що обов'язок ініціатора з переказу коштів є завершеним з моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання.
З матеріалів справи вбачається наступне. П.п. 2.1.2 п. 2.1 р. 2 договору банківського рахунку № 260604873 від 09.01.2015 року, який укладений позивачем з Публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», передбачено, що банк зобов'язаний приймати платіжні документи, оформлені клієнтом, протягом встановлено банком операційного часу.
П.п. 2.1.4 п. 2.1 р. 2 вказаного договору визначено, що банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», інших законів та нормативних актів, у т. ч. Національного банку України, які регламентують порядок проведення розрахункових операцій по поточних рахунках клієнта.
Позивачем до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» були подані платіжні доручення від 19.02.2015 року:
№ НОМЕР_6 на суму 264 139,65 грн., відповідно до якого в графі призначення платежу зазначено: *;101;36028628; экологический налог за выбросы в атмосферу стационарными источниками за 4 квартал 2014 г смт Святогоровка;
№ НОМЕР_7 на суму 43 528,57 грн., відповідно до якого в графі призначення платежу зазначено: *;101;36028628; экологический налог за размещение отходов в спеціально отведенных местах за 4 квартал 2014 г смт Святогоровка;
№ НОМЕР_8 на суму 7 132,01 грн., відповідно до якого в графі призначення платежу зазначено: *;101;36028628; экологический налог за выбросы в водные объекты за 4 квартал 2014 г смт Святогоровка;
№ НОМЕР_9 на суму 334 115,65 грн., відповідно до якого в графі призначення платежу зазначено: *;101;36028628; экологический налог за выбросы в атмосферу стационарными источниками за 4 квартал 2014 г г. Белозерское;
№ НОМЕР_10 на суму 33 297,09 грн., відповідно до якого в графі призначення платежу зазначено: *;101;36028628; экологический налог за выбросы в атмосферу стационарными источниками за 4 квартал 2014 г смт Нововодянское.
Зазначені платіжні доручення направлені на виконання до банківської установи засобами єлектронного зв'язку та прийняті нею 19.02.2015 року, про що є відповідна відмітка на цих платіжних дорученнях.
Суд також зазначає, що у разі отримання банківською установою платіжних доручень поза межами операційного часу, то відмітка банку на платіжних документах зазначала би наступну календарну дату, тобто «20.02.2015 року».
Крім цього, зі звітних документів (а.с. 84-88) вбачається, що вказані платіжні доручення були направлені до банку саме у період операційного часу.
Згідно банківській виписки Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» від 20.02.2015 року вхідне сальдо становить 779906,79 грн., що свідчить про наявність вільного залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку позивача 19.02.2015 року.
З наведеного вбачається, що платіжні доручення були прийняті банком 19.02.2015 року в межах операційного часу банку, тобто в останній день сплати грошових зобов'язань з екологічного податку і банк мав можливість виконати отримані платіжні доручення свого клієнта.
Враховуючи той факт, що ініціатор, в даному випадку позивач, не може впливати на процес перерахування банком коштів, суд зазначає, що зобов'язання позивача зі сплати податку є виконаним належним чином з моменту своєчасного подання розрахункового документу про сплату податку до банку для виконання. Позивач у разі своєчасного подання до банку розрахункового документу не несе відповідальність за несвоєчасне перерахуванням банком грошових коштів відповідно до розрахункових документів.
Правомірність твердження про відсутність, у даному випадку, порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань підтверджено і судовою практикою при розгляді аналогічних справ Вищім адміністративним судом України № К/9991/30475/12, № К/800/67653/14.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на вимоги ст.. 43,45 Бюджетного кодексу України, з огляду на те, що ним визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
У відповідності до ст.. 1 Бюджетного кодексу України ним регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Аналіз наведеного доводить, що Бюджетний кодекс України не визначає права та обов'язки платників податків та не регулює правовідносини між податковим органом та платником податків.
З урахуванням вищенаведеного, висновки акту перевірки про порушення граничних термінів сплати до бюджету узгоджених сум грошового зобов'язання з екологічного податку є необґрунтованими та безпідставними.
Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, відповідачем суду не доведена правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 182,70 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
На підставі викладеного та керуючись Податковим кодексом України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в України», ст. 2, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 з екологічного податку у сумі 26 413,97 грн.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_2 з екологічного податку у сумі 7132,80 грн.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_3 з екологічного податку у сумі 33 411,56 грн.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_4 з екологічного податку у сумі 3 329,71 грн.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_5 з екологічного податку у сумі 4 351,65 грн.
Стягнути з Доброльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» судові витрати у сумі 182 грн. 70 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Маслоід О.С.