28 липня 2015 р. Справа № 804/8545/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
10.07.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації проживання - 52204, АДРЕСА_1 - податковий борг в сумі 826,67 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 67 коп.), які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити: податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб перерахувати на р/р 37196204000404; МФО 502012; ОКПО 38092957; одержувач - Верхньодніпровська ОДПІ.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує узгоджені грошові зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, у зв'язку із чим за суб'єктом господарювання, фізичною особою-підприємцем утворився податковий боргу у загальній сумі 826,67 грн.
Ухвалою суду від 15.07.15р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.07.15р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 03.11.2014р. та перебуває на обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.п.16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлену цим Кодексом.
Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 13.11.2014р. було подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
На підставі вищезазначеної заяви відповідачем обрано 2 групу платників єдиного податку зі ставкою такого податку у розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати, починаючи з 01.12.2014 року.
Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обирати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:...
2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, утому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв:
-не використовують працю найманих осіб або кількох осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
-обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Згідно п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Як встановлено судом, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 були нараховані авансові внески по єдиному податку, проте в повному обсязі не сплачені. Таким чином, загальна сума єдиного податку, яка була самостійно нарахована відповідачем, проте добровільно не сплачена склала 730,80грн. термін сплати 20.03.2015р. в сумі 243,60грн.; термін сплати 20.04.2015р. в сумі 243,60грн.; термін сплати 20.05.2015р. в сумі 243,60грн.
Крім того, відповідачу на підставі ст. 59 ПК України було винесено податкову вимогу форми «Ф» від 18.03.2015р. №487-25 на загальну суму 730,80грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача становить 730,80грн. +95,87грн. (пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України)=826,67грн.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно пунктів 95.1., 95.2., 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Доказів щодо сплати узгодженої суми заборгованості відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягають задоволенню.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведені норми матеріального права та обставини справи, суд вважає правомірним стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податкового боргу і задовольняє вимоги позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 Вікторовича- задоволити повністю.
Стягнути з суб'єкта господарювання, фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації проживання - 52204, АДРЕСА_1 - податковий борг в сумі 826,67 грн. (вісімсот двадцять шість гривень 67 коп.), які підлягають зарахуванню на бюджетні реквізити: податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб перерахувати на р/р 37196204000404; МФО 502012; ОКПО 38092957; одержувач - Верхньодніпровська ОДПІ.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_3