Справа № 742/2298/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/731/2015
Категорія - ст. 389 ч.2 КК України Доповідач ОСОБА_2
20 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
З участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270210000634, за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2015 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 30 жовтня 2014 року Прилуцьким міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2015 року ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано, частково, не відбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 30 жовтня 2014 року і остаточно визначено ОСОБА_9 до відбуття 1 (один) рік один і 1 (один) місяць обмеження волі.
Відповідно до вимог ст. ст. 75,76 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбуття призначеного покарання з випробуванням і наданням іспитового строку терміном 1 (один) рік, зобов'язавши періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію та повідомляти зазначені ограни про зміну місця проживання та роботи.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 липня 2015 року у резолютивній частині вироку Прилуцького міськрайонного суду від 30 червня 2015 року замість наявного «остаточно визначити ОСОБА_9 до відбуття покарання один рік і один місяць обмеження волі» зазначено, що правильно буде «остаточно визначити ОСОБА_9 до відбуття один рік і десять днів обмеження волі».
Не погодившись з цим вироком, заступник прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Прилуцького міськрайонного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 06 липня 2015 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді 1 року обмеження волі. На підставі ст. ст. 71,72 КК України остаточно призначити покарання у вигляді 1 року 11 днів обмеження волі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що зазначений вирок та ухвала підлягають скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Посилається на те, що ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд фактично звільнив обвинуваченого не тільки від покарання, яке раніше йому було призначено реально та за ухилення від виконання якого його притягнуто до кримінальної відповідальності, а й від покарання за сукупністю вироків, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Крім того, судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні остаточного покарання обвинуваченому на підставі ст. 71 КК України, оскільки не враховано положення ст. 72 КК України. Звертає увагу на те, що суд ухвалою від 06 липня 2015 року вніс виправлення у вирок від 30 червня 2015 року, змінивши резолютивну частину таким, чином, що це вплинуло на суть ухваленого рішення.
В ході підготовки до апеляційного розгляду прокурор змінив вимоги апеляційної скарги, зокрема просить вирок Прилуцького міськрайонного суду від 30.06.2015 року та ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 06.07.2015 року стосовно ОСОБА_9 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що на технічному носії, що міститься у матеріалах кримінального провадження у ході судового засідання від 30.06.2015 року відсутній звукозапис оголошення та роз'яснення вироку судом. Також звертає увагу на те, що суд своєю ухвалою від 06 липня 2015 року виправив не очевидну описку, а змінив своє рішення по суті.
Як встановив суд, вироком Прилуцького міськрайонного суду від 30 жовтня 2014 року ОСОБА_9 засуджено за ст. 185 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт. 15 грудня 2014 року ОСОБА_9 було роз'яснено порядок, умови та обов'язки відбування призначеного покарання вручено направлення до КП «Послуга» м. Прилуки для відбування покарання, але в порушення умов виконання покарання у вигляді громадських робіт ОСОБА_9 станом на 21 квітня 2015 року, тобто станом на день винесення подання про його притягнення до кримінальної відповідальності, з призначених йому 120 годин громадських робіт, реально відбув лише 26 годин, чим умисно порушив встановлений законом порядок відбуття даного виду покарання.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просив скасувати вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2015 року та ухвалу Прилуцького міськрайонного суду від 06.07.2015 року стосовно ОСОБА_9 і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В суді першої інстанції кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 було розглянуто в порядку ст. 349 ч. З КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Частиною 2 статті 370 КПК України також передбачено, що судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається ухвалою.
Відповідно до технічного запису судового засідання від 30.06.2015 року до початку судового розгляду обвинуваченому було вручено пам'ятку про його права та обов'язки, при цьому, головуючий не з'ясував чи зрозумілі обвинуваченому його права та обов'язки. Крім цього, головуючий не з'ясував у обвинуваченого чи визнає він вину у пред'явленому обвинуваченні.
Після того, як судом з'ясовано у прокурора обсяг та порядок дослідження доказів, не з'ясувавши чи правильно розуміє обвинувачений зміст обставин, які ніким не оспорюються, добровільність його позиції та роз'яснивши обвинуваченому обмеження щодо оскарження таких обставин в апеляційному порядку, суд без постановлення ухвали про порядок дослідження доказів перейшов до допиту обвинуваченого.
Згідно зі статтею 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Частиною другою вищевказаної статті визначений виключний перелік обставин, в разі порушення яких судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
Так, пунктом сьомим частини другої статті 412 КПК України визначено, що в разу відсутності у матеріалах кримінального провадження журналу судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції судове рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов'язковим.
Крім того, зі звукозаписом судового засідання ведеться журнал судового засідання у якому зазначаються відомості визначені у ч. 1 ст. 108 КПК України.
Недотримання вимог закону є істотним порушенням кримінального процесуального законодавства та тягне за собою безумовне скасування судових рішень відповідно до п. 3 ч.1 ст. 409 КПК України.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та прослухавши звукозапис судового засідання від 30.06.2015 року, колегія суддів встановила відсутність оголошення та роз'яснення вироку судом. При цьому згідно журналу судового засідання ці дії тривали з 14:47:08 до 14:48:13, тобто 1 хвилину 5 секунд, що свідчить про неможливість оголошення змісту вироку за такий короткий проміжок часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно тлумачного словника української мови та положень ст. 379 КПК України під описками слід розуміти помилку в написаному тексту, неправильне написання слів. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків. Виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
Винесена Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області 06 липня 2015 року ухвала в порядку ст. 379 КПК України, згідно якої в резолютивній частині вироку виправлена описка, не ґрунтується на вимогах вказаної норми закону, так як в даному випадку мова йде не про описку і не про виправлення арифметичної помилки, а про призначення остаточного строку покарання замість належного «десять днів» помилково зазначено «один місяць», що є неприпустимим. Тому ця ухвала, як незаконна, в порядку ст.404 КПК України підлягає скасуванню.
У відповідності до п. 1 статті 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
Таким чином, під час розгляду матеріалів кримінального провадження, суд допустив такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в зв'язку з чим вирок та ухвала суду підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, -
Апеляційну скаргу зі змінами заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2015 року щодо ОСОБА_9 та ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 від 06 липня 2015 року про зміну вироку від 30 червня 2015 року скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12