Справа № 346/2354/13-а
13 серпня 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Беркещук Б.Б.
секретаря Матушевської Г.Д.
з участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі про зобов язання переведення з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання, інвалідність якого пов"язана з репресіями, зобов'язання виплатити та стягнути недоплату до пенсії, та стягнення витрат по правовій допомозі,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся з даним позовом, котрого підтримав в судовому засіданні його представник та пояснив, що з 01 листопада 2009 року розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі ОСОБА_3 було призначено пенсію інваліда 1 групи загального захворювання , інвалідність якого пов'язана з репресіями, в сумі 1228,40 грн, а розпорядженням № 109332 від 09 березня 2010 року з вищевказаного виду пенсії позивача переведено на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання з виплатою щомісячно 822,42 грн. Вказує, що внаслідок такого переведення з одного виду пенсії на іншу позивач ОСОБА_3 не доотримував з 09 березня 2010 року щомісячно пенсії по 405,98 грн. та загальна сума недоплати становила 14 615, 28 грн.
Не погоджуючись з розпорядженням відповідача № 109332 від 09 березня 2010 року позивач звернувся з позовом до Коломийського міськрайонного суду.. 04 грудня 2012 року Львівський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Коломийського міськрайонного суду та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив частково та визнав протиправним та скасував розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі від 09 березня 2010 року № 109332.
21 січня 2013 року позивач направив до відповідача звернення і просив його в добровільному порядку перевести з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання пов'язаного з репресіями та виплатити недоплачену суму пенсії внаслідок незаконного переведення з одного виду пенсії на інший, однак листом за №9/П-12 від 30 січня 2013 року йому в такому переводі і компенсації відмовлено.
Збільшуючи позові вимоги, представник позивача зазначив,що 11 квітня 2013 року позивач звертався до відповідача з листом в якому просив повідомити його про виплачені суми пенсій з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 року та недоплати за цей період , якщо б йому виплачували пенсію, як репресованому інваліду . Відповідач направив відповідь за № /П-12 від 19 квітня 2013 року з довідками про виплачену пенсію з січня 2010 року по травень 2013 р.і роз'яснення , чому і на яких умовах позивачу виплачували пенсію, як інваліду війни так як ці виплати припинились.
Вважає, даний лист доказом, що позивач у виплаті розміру пенсії був прирівняний до інвалідів війни, а тому має право на відшкодування недоплат, які встановлені для інвалідів війни.
Ст.29 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено розмір мінімальної пенсії для репресованих інвалідів 1 групи, а саме у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, тому перерахувавши в трьохкратному розмірі встановлені законодавством мінімальні пенсії відповідно до вищезгаданого закону вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 50 346, 55 грн.
Вказав, що позивач являється членом Коломийської міськрайонної організації Всеукраїнського товариства політичних в»язнів і репресованих, учасником бойових дій ОУН УПА, що стверджується посвідченням № 001448 від 20 вересня 2002 року Коломийської райдержадміністрації.
Уточнивши позовні вимоги , просить суд зобов'язати відповідача прийняти розпорядження про перевід ОСОБА_3 з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання пов'язаного з репресіями, зобов'язати відповідача виплатити та стягнути позивачу недоплату до пенсії в сумі 50 346 грн. за період з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 р. та витрати за надання правової допомоги в сумі 4 000 грн.
Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що в лютому місяці 2010 року управлінням ПФ в Коломийському районі отримано лист головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, яким зобов'язано провести перевірку правильності призначення та перерахунку пенсій по інвалідності, причина якої пов'язана з репресіями. Відповідно до наданих відповідачу роз'яснень, виплата державної адресної допомоги та цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам з 01.05.2004р. відповідно до Закону України «Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни» проводиться лише за умови виконання п.8 ст.9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту», а саме: в разі відбування покарання, в місцях позбавлення волі в період Великої Вітчизняної війни в І941 -1945 роках і подальшої реабілітації відповідно до чинного законодавства. За результатами перевірки пенсійної справи позивача ОСОБА_3 встановлено, що він відбував покарання в місцях позбавлення волі з 24 серпня 1950 року по 30 червня 1956 року, тобто після закінчення війни, що позбавляє позивача права на проведення виплат, передбачених для інвалідів війни, які проводились до проведення перевірки, у зв'язку з чим пенсійну справу позивача ОСОБА_3 приведено до норм чинного законодавства.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року скасовано постанову Коломийського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року, частково задоволено позов та визнано протиправним та скасовано розпорядження управління ПФ України в Коломийському районі від 09 березня 2010 року № 109332. Однак даною постановою управління ПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі не зобов'язано здійснити перерахунок та виплату перерахованої пенсії та не зазначено початкової дати здійснення перерахунку та виплати пенсії.У зв'язку з цим виникла потреба звернутися до суду за роз'ясненням даного судового рішення, котрого на даний час не надано.
Свідок ОСОБА_5, яка працює на посаді головного спеціаліста по контролю за призначенням пенсій відділу з призначення пенсій управління ПФУ в м. Коломия пояснила, що в ст.. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік осіб, які належать до інвалідів війни. Позивач ОСОБА_3 не має статусу інваліда війни , оскільки не відноситься до жодної категорії інвалідів, зазначених в цій статті, та не має посвідчення, яке б підтверджувало , що позивачу надано статус інваліда війни, а тому для переведення з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда війни немає підстав. З 01 травня 2004 року інваліди в яких захворювання пов'язане з репресіями , були прирівняні до інвалідів війни і з цього ж часу пенсійні виплати їм проводились в розмірі встановленому законодавством інвалідам війни. Згідно довідки МСЕК захворювання позивача пов'язане з репресіями , а тому до перерахунку пенсія йому виплачувалась в мінімальному розмірі, передбаченому законодавством для інвалідів війни 1 групи 1 200,00 грн. та надбавки непрацюючому пенсіонеру 28,40 грн.(всього 1228,40 грн.) Після перерахунку згідно розпорядження від 09 березня 2010 року пенсія позивачу виплачується як особі, яка не має статусу інваліда війни, тобто без врахування цільової грошової допомоги та доплати до мінімального розміру інвалідів війни 1 групи , але з врахуванням підвищення громадянам , які необґрунтовано зазнали політичних репресій та в подальшому були реабілітовані.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, з'ясувавши обставини в справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що з 01 листопада 2009 року розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі ОСОБА_3 було призначено пенсію інваліда 1 групи загального захворювання , інвалідність якого пов'язана з репресіями в сумі 1228,40 грн, а розпорядженням № 109332 від 09 березня 2010 року з вищевказаного виду пенсії позивача переведено на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання з виплатою щомісячно 822,42 грн.(а.с.5,6)
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року скасовано постанову Коломийського міськрайонного суду від 06 квітня 2011 року та частково задоволено позов, визнано протиправним та скасовано розпорядження управління ПФ України в Коломийському районі від 09 березня 2010 року № 109332(а.с.3-4)
Згідно посвідченням № 001448 від 20 вересня 2002 року Коломийської райдержадміністрації позивач являється членом Коломийської міськрайонної організації Всеукраїнського товариства політичних в»язнів і репресованих, учасником бойових дій ОУН УПА (а.с.56)
Згідно п.5 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій громадянської та Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки.
Відповідно до ст..29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах: інвалідам I групи - 70 процентів;інвалідам II групи - 60 процентів; інвалідам III групи - 40 процентів заробітку . Якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи. Мінімальний розмір пенсії встановлюється на рівні соціальної пенсії по відповідній групі інвалідності . Мінімальний розмір пенсії особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також громадянам, яких необгрунтовано було піддано політичним репресіям і в подальшому реабілітовано, інвалідність яких пов'язана з репресіями, встановлюється: інвалідам I та II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; інвалідам III групи - у розмірі півтори мінімальних пенсії за віком. Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: інвалідам війни I групи у розмірі 70 гривень; інвалідам війни II та III груп у розмірі 50 гривень,учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною. Отже, враховуючи вищенаведене суд вважає, що слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу ОСОБА_3 з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання, інвалідність якого пов"язана з репресіями відповідно до ст.29 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 року , а також виплатити недоплату позивачу до пенсії інваліда 1 групи загального захворювання, інвалідність якого пов"язана з репресіями, за період з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 року, а у стягненні згаданої недоплати слід відмовити так як заявлено передчасно .
Щодо позовної вимоги про стягнення витрат по оплаті правової допомоги з відповідача на користь позивача в сумі 4 000 грн., то суд вважає за необхідне частково задоволити зазначену вимогу, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Витрати на правову допомогу - це витрати сторін які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката, який бере участь у справі. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду слід надавати договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам, наприклад особисті розписки адвоката про одержання авансу. Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це оплату.
Встановлено, що згідно розписки ОСОБА_5 як В.С., останній отримав від позивача 4 000 грн. за надання ОСОБА_3 правової допомоги (а.с. 12)
Згідно ст.. 1 Закону України “ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах” , котрий набрав чинності 01 січня 2012 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи , яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата станом на 22 квітня 2013 р. складала 1147 грн. Відповідно 40% за годину участі особи складає 458,800 грн. Представник позивача ОСОБА_6»як В.С. надавав правову допомогу у судовому засіданні 03.05.2013р., 22.05.2013 р.,10.06.2013 р.,31.07.2013 р.,12.08.2013р. загальною кількістю годин - 1 година 47 хвилин (а.с62-71). Отже, 1 год. 47 хв. х 458,80 грн.. = 818,16 грн.
Згідно до положень ч. 2 ст. 16 КАС України для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що з відповідача слід стягнути 1838,19 грн., а саме : за складання позову до суду в сумі 640 грн. , за складання та друк звернень до держказначейства та УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі- 420 грн. та компенсацію витрат на правову допомогу яка не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи , яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді в сумі 818,16 грн.
На підставі ст.29 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учаників бойових дій та інвалідів війни", керуючись ст.ст. 17, 158-163 КАС України,
Позов задовольнити частково .
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі здійснити перерахунок з пенсії інваліда 1 групи загального захворювання на пенсію інваліда 1 групи загального захворювання, інвалідність якого пов"язана з репресіями відповідно до ст.29 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 року , призначеної ОСОБА_3.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі виплатити недоплату ОСОБА_3 до пенсії інваліда 1 групи загального захворювання, інвалідність якого пов"язана з репресіями, за період з 09 березня 2010 року по 09 березня 2013 року .
В решті позову відмовити
Стягнути з Управління Державного казначейтва в Коломийському районі Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 1838 (одна тисяча вісімот тридцять вісім) гривень 19 копійок витрат по оплаті за надання правової допомоги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Беркещук Б. Б.