"04" листопада 2015 р. м. Київ К/800/15162/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області на постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області про визнання неправомірними дій, -
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років, зобов'язання призначити пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі яка має загальний стаж в закладах охорони здоров'я понад 25 років.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2011р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013р., позов задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу пільгової пенсії.
Зобов'язано відповідача призначити позивачу пільгову пенсію відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, яка пропрацювала в закладах охорони здоров'я більше ніж 20 років і має загальний стаж понад 25 років, з дня набуття такого права.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, судами встановлено, що позивач з липня 1979р. по травень 1987р. працювала медичною сестрою у хірургічному відділенні Центральної районної лікарні м. Котовськ.
З травня по жовтень 1987р. позивач працювала старшою медичною сестрою дитячого садка №11 м. Котовськ.
У період з листопада 1987р. по червень 1990р. позивач працювала медсестрою хірургічного відділення Центральної районної лікарні м. Котовськ.
У періоди з 01.06.1990р. по 01.03.1994р., з 02.03.1994р. по 29.10.1999р. та з 18.08.2003р. по 11.11.2010р. позивач працювала завідуючою здоровпункту Котовської меблевої фабрики.
У травні 2010 року позивач звернулася до відповідача із вимогою роз'яснити їй чи має вона право на оформлення пільгової пенсії по вислузі років згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за наявності більше ніж 26 років трудового стажу в органах охорони здоров'я.
Листом від 29.06.2010р. Головне управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність підстав зарахувати до пільгового стажу період роботи після 1994 року у зв'язку із відсутністю після 01.03.1994р. відомостей про акредитацію здоровпункту ЗАТ «Котовська меблева фабрика».
Також в листі позивачу було роз'яснено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось, оскільки заяву про призначення пенсії позивач не подавала.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що здоровпункт Котовської меблевої фабрики, в якому працювала позивач, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002р. №385 та спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного фонду України від 08.09.2005р. №7040/0/14-05/02-6 відноситься до амбулаторно - клінічних закладів охорони здоров'я, які, в свою чергу, відносяться до закладів охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів та установ.
Поряд з тим, в ході розгляду справи було встановлено, що позивач в порядку визначеному законом із заявою про призначення пенсії не зверталась і відповідач рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії не приймав.
За таких обставин, висновки судів щодо протиправності бездіяльності відповідача у призначенні позивачу пенсії і рішення про зобов'язання відповідача призначити пенсію не можна визнати обґрунтованими.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014р. №21-484а13.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2011р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013р. у даній справі скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Котовську та Котовському районі Одеської області про визнання неправомірними дій відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський