03 листопада 2015 року м. Київ К/800/17554/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Бутенка В.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі за позовом Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №11» Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради Тихоненко Світлани Михайлівни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У жовтні 2014 року Громадська організація «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» звернулась в інтересах ОСОБА_2 до суду з позовом до головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №11» Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради Тихоненко С.М. про визнання дій протиправними у зв'язку із порушенням права на отримання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2015 року позовну заяву Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» було залишено без руху.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, керівник позивача подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з недоданням до неї, всупереч вимог частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, документа про сплату судового збору.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, керівник Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» ставить питання про скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору й неподання вказаного документа згідно зі статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України та частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.
За змістом підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги) розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу суду становить 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, подаючи апеляційну скаргу, Громадська організація «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація», вказуючи, що вчиняє таку дію в інтересах її члена - ОСОБА_2, зазначала про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В свою чергу, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, Конституційний Суд України в рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Виходячи із змісту вказаних роз'яснень та вимог закону, громадська організація звільняється від сплати судового збору за наявності звернення особи до цієї організації про захист права та визначення права звернення до суду в законі чи статутних документах.
Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статті 11 Закону України «Про громадські об'єднання» та вказівкою на те, що громадське об'єднання без статусу юридичної особи також може мати статут у разі, якщо його наявність передбачена рішенням про його утворення, вказав про недодання Громадською організацією «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» до апеляційної скарги копії її статуту, відповідно до якого остання має право звертатися до суду за захистом прав та інтересів своїх членів.
Проте, апеляційний суд, залишаючи скаргу без руху, належним чином не з'ясував чи має право згідно установчих документів Громадська організація «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» звертатися до суду про захист прав членів своєї організації та інших осіб і чи є ОСОБА_2 членом цієї організації. Крім того, суд також не встановлював визначення такого права на звернення громадської організації в інтересах інших осіб до суду відповідним законом.
Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2015 року скасувати, а справу за позовом Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація» в інтересах ОСОБА_2 до головного лікаря Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №11» Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради Тихоненко Світлани Михайлівни про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді В.І. Бутенко
А.Ф. Загородній