06 листопада 2015 року м. Київ К/800/47102/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року
у справі № 876/7294/14
за позовом приватного підприємства « Правовий центр «Професіонал плюс»
до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова
про визнання протиправною та скасування вимоги та рішень
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року.
Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Скаржником не дотримано вимоги частини четвертої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки касаційна скарга підписана, як у ній зазначено, начальником - ОСОБА_1. Проте, до касаційної скарги не долучено належним чином оформленого документа, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
Крім того з матеріалів доданих до касаційної скарги вбачається, що касатором не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 3.3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання касаційної скарги до адміністративного суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Крім того, згідно з частиною першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На час надходження матеріалів касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України відсутні відомості щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином касатору необхідно надати документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого ним судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (довідка з банку тощо).
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню як необґрунтоване.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року отримано скаржником 27 жовтня 2015 року в суді апеляційної інстанції, проте належних та допустимих доказів на підтвердження цього не надано.
Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.
Керуючись статтями 102, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, зазначені управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова.
2. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з інших підстав та належні докази поважності причин пропуску та документ, що засвідчує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу; документ про сплату судового збору можуть бути надані протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя К.В. Конюшко