"19" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/81147/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012
у справі №2а/2370/4341/11
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Черкаси
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у м.Черкаси форми «Р» від 10.05.2011 №0001391702 в частині збільшення суми грошового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 6791 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1697 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена документальна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт № 656/17-210/НОМЕР_1 від 22.04.2011.
Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства у вигляді непроведення коштів в сумі 50932 грн., отриманих за реалізацію паливно-мастильних матеріалів через реєстратор розрахункових операцій відповідно до акта перевірки № 003753 від 03.08.2010, що призвело до невідображення їх в податкових зобов?язаннях з податку на додану вартість за серпень 2010 року.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2011 за № 0001391702 про донарахування податкових зобов?язань з податку на додану вартість в сумі 8489 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2122 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов частково, погодились з доводами відповідача, що встановлене в акті перевірки від 03.08.2010 №003753 порушення позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення готівкових коштів, отриманих за реалізовані паливно-мастильні матеріали, через реєстратор розрахункових операцій, є підставою для визначення податкових зобов?язань з податку на додану вартість, виходячи з цієї суми. Разом з тим, в акті перевірки від 22.04.2011 № 656/17-210/НОМЕР_1 допущено цифрову описку, внаслідок чого при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 10.05.2011 № 0001391702 допущена помилка при визначенні суми зобов?язання, фактична сума заниження податкових зобов?язань з податку на додану вартість за серпень 2010 року складає 1697,73 грн., відповідно штрафні санкції 425 грн., що стало підставою для часткового задоволення позову.
Однак, судова колегія вважає, що зазначені висновки судами зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.
Відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі - Порядок).
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4).
За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5).
Підпунктом 5.2 Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6).
Акт перевірки не містить обставин порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні зобов?язань з податку на додану вартість у серпні 2010 року з зазначенням конкретних господарських операцій, за якими допущено заниження таких зобов?язань, підтверджених відповідними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не встановлено таких обставин і судами попередніх інстанцій.
Покладений в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов?язань з податку на додану вартість акт перевірки від 03.08.2010 №003753, містить факти порушення позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», однак, доказів, що зазначені порушення призвели до заниження позивачем податкових зобов?язань з податку на додану вартість у серпні 2010 року відповідачем не надано, а судами попередніх інстанцій всупереч вимогам частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, не витребувано докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.
У той час як позивач, заперечуючи проти здійсненого донарахування, зазначала, що нею здійснювалась діяльність з оптової торгівлі ПММ, розрахунки за операціями проводились в безготівковій формі, шляхом попередньої оплати придбаного товару, зазначені операції в повному обсязі відображені в податковому обліку з нарахуванням зобов?язань з податку на додану вартість.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 227 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун