донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
10.11.2015р. справа №908/4953/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівПопков Д.О. Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.
при секретарі судового засідання Акімовій К.К.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 18.10.2013р.), ОСОБА_6 (за довіреністю №408 від 18.02.2014р.);
від відповідача: Кучерява В.Ф. (за довіреністю №307 від 02.01.2015р.), Петрова Л.І. (за довіреністю №310 від 02.01.2015р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМіського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від29.09.2015р. (повний текст підписано 05.10.2015р.)
по справі№908/4953/15 (суддя Мойсеєнко Т.В.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя
до Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя
про стягнення 94200грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Запоріжжя (Позивач) звернувся до Господарського суду запорізької області з позовом до Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя про стягнення плати за користування приміщеннями у сумі 94200,00грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. (повний текст підписано 05.10.2015р.) у справі №908/4953/15 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі - стягнуто з Відповідача на користь Позивача 94200грн., а також витрати зі сплати судового збору.
Рішення місцевого суду вмотивовано доведеністю факту наявності та несплати Відповідачем заборгованості з орендної плати, нарахованої за період з січня 2014р. по серпень 2015р.
Міське комунальне підприємство «Основаніє», не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. у справі №908/4953/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що: місцевим судом не перевірені періоди та суми позовних вимог; договір, на підставі якого заявлені вимоги, укладений Відповідачем під дією тяжких обставин; рішення суду про визнання за Позивачем права власності на об'єкт оренди суперечить чинному законодавству, а зазначені договором оренди приміщення, за своєю суттю слугують для забезпечення належного функціонування жилого будинку, а тому лише Міське комунальне підприємство «Основаніє» має право розпоряджатися майном, закріпленим за ним.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 10.11.2015р. о 11.30 год.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представники Скаржника у судовому засіданні 10.11.2015р. підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, пояснивши на запитання суду, що рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/4420/12 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №908/3374/15 є чинними на даний момент.
Представник Позивача у судовому засіданні 10.11.2015р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві від 04.11.2015р. (а.с.а.с.100, 101)
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 29.12.2012р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Орендодавець) і Міським комунальним підприємством «Основаніє» (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (Договір - а.с.а.с.7,8) , згідно з п.1 якого Позивач передає, а Відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 72,7 кв.м, літ. А-3, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: насосну №1 площею 44,8 кв.м (першого поверху); бойлерну №4 площею 27,9 кв.м (підвального поверху). Крім зазначених приміщень в сумісне користування орендарю передаються приміщення загальною площею 192 кв.м, а саме: технічні приміщення 1, 2, 3, 5, 8, 9 відображені в експлікації підвальних приміщень.
Приналежність Орендодавцю означеного майна підтверджується наданим Скаржником рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/4420/12 (а.с.а.с.92-94), яке за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили, відповідно до якого за Позивачем було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна: адміністративно-торговельний комплекс загальною площею 1557,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання умов п.2.1 зазначеного договору, сторони склали акт приймання-передачі орендованого приміщення від 29.12.2012р.(а.с.9)
Також в п.3.1 узгодили, що орендна плата за користування приміщеннями становить 4710,00грн. в місяць.
Згідно з приписами п.3.2 договору перерахування орендної плати проводиться Орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п.9.1 договору, сторони дійшли згоди, що договір діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.
В п.9.3 зазначеного договору сторони обумовили, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку дії договору, банкротства Орендаря, знищення орендованих приміщень, достроково за згодою сторін.
З представлених Відповідачем додаткових матеріалів вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23.12.2014р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 до МКП «Основаніє» про стягнення нарахованої в порядку ст.785 Цивільного кодексу України подвійної плати за користування приміщенням, визначеним договором оренди нерухомого майна від 29.12.2012р., нарахованої за період з січня 2014р. по серпень 2014р. в сумі 75360грн. (а.с.а.с.46, 47). Однак, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.05.2015р. (а.с.а.с.48, 49) вказане рішення було скасовано, а провадження у справі закрито у зв'язку із необхідністю вирішення спору в порядку господарського судочинства.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. у справі №908/3374/15 (а.с.а.с.50-52) були задоволені позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до МКП «Основаніє» про стягнення неустойки в порядку ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України неустойки у зв'язку із неповернення орендованого майна за договором оренди від 29.12.2012р. за період з січня 2014р. по жовтень 2014р.
Втім, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. у справі №908/3374/15 (а.с.а.с.95-98), вказане рішення було скасоване, а у задоволені позову було відмовлено, оскільки апеляційним судом було встановлено, що укладений між сторонами договір оренди від 29.12.2012р. в порядку ст.764 Цивільного кодексу України був продовжений після 31.12.2013р. на той же строк і на тих же умовах, враховуючи відсутність повідомлення про припинення його дії.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів сплати орендних платежів в матеріалах справи, заборгованість Відповідача за період з січня 2014р. по серпень 2015р. перед Позивачем наразі сплачена не була, що стало приводом для звернення із зазначеним позовом до суду.
За таких обставин Господарський суд Запорізької області задовольнив позовні вимоги Позивача щодо стягнення 94200грн. орендних платежів за вказаний період.
З представлених Скаржником додаткових документів (а.с.а.с.61-80) також вбачається, що МКП «Основаніє» ініційоване в Комунарському районному суді м. Запоріжжя позовне провадження з визнання укладеного з ОСОБА_5 договору оренди нерухомого майна недійсним, в межах якого Заявником представлялися документи на підтвердження позиції щодо приналежності орендованого майна комунальні власність, проте результати розгляду означеного позову в матеріалах справи №908/4953/15 відсутні, так само, як і відомості щодо скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/4420/12.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як випливає зі зміст ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача суб'єктивного права чи інтересу, порушення такого права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність наявному порушенню і відповідність законодавству) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого з означених елементів доказування для Позивача зумовлює відмову у задоволені позову.
Дійсно, укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 29.12.2012р. є належною у розумінні ст.ст.11,509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України правовою підставою для виникнення і існування у Позивача суб'єктивного права на отримання орендної плати, якому (праву) кореспондує відповідний обов'язок Відповідача як Орендаря її сплачувати згідно умов договору за весь період користування майно, що безпосередньо закріплено ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України і ч.1 ст.286 Господарського кодексу України.
Апеляційний суд наголошує, що у світлі приписів ст.204 Цивільного кодексу України та відсутності належних доказів спростування презумпції правомірності означеного правочину, доводи апеляційної скарги про незаконність означеного договору до уваги не приймаються. При цьому, чинність рішення Господарського суду Запорізької області від 03.12.2012р. у справі № 5009/4420/12 у світлі його загальнообов'язкового статусу, встановленого ст.ст.124, 129 Конституції України, унеможливлює оцінку представлених Скаржником додаткових документів на підтвердження його позиції щодо безпідставності приналежності Позивачеві об'єкту оренди. В свою чергу, викладені Відповідачем в апеляційній зауваження щодо законності вказаного судового рішення до уваги апеляційною інстанцією в світлі визначених ст.101 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду до уваги також не приймаються, адже рішення суду у справі №5009/4420/12 не є об'єктом перегляду в цьому апеляційному провадженні.
Означений грошовий обов'язок мав виконуватися Орендарем згідно із приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України належним чином, у тому числі - із дотриманням визначених п.п.3.1, 3.2. договору умов щодо розміру і строків здійснення платежів, які є обов'язковими в силу ст.629 Цивільного кодексу України.
Наразі, Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України ані суду першої інстанції, ані під час апеляційного провадження не були представлені докази припинення у відповідності до положень ст.598 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України грошових зобов'язань зі сплати орендної плати за спірний період з січня 2014р. по серпень 2015р., висновок про існування орендних правовідносин впродовж якого узгоджується із преюдиціальною у розумінні ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставиною продовження договору оренди після 31.12.2013р.
За таких обставин, з боку Відповідача вбачається наявність порушення розглядуваних грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач згідно із ч.1 ст.612 цього Кодексу вважається таким, що прострочив виконання таких зобов'язань з кожного 16 числа місяця , наступного за оплачуваним, що має наслідком за змістом ст.625 вказаного Кодексу, у тому числі, і стягнення заборгованості.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду щодо правомірності вимог Позивача про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів за договором від 29.12.2012р. за період з січня 2014р. по серпень 2015р. (за 20 місяців з розрахунку 4710грн. за місяць) у сумі 94200,00грн.
Таким чином, оскільки покладені в основу оскаржуваного обставини не можуть бути спростовані інакше, ніж шляхом надання доказів скасування згадуваних судових рішення та визнання укладеного між сторонами договору оренди недійсним, а будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України апеляційний судом не встановлено, апеляційна скарга Позивача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Скаржником витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на його рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Основаніє», м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. (повний текст підписано 05.10.2015р.) у справі №908/4953/15 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.09.2015р. (повний текст підписано 05.10.2015р.) у справі №908/4953/15 залишити без змін.
3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О. Попков
Судді: Н.В. Ломовцева
О.О. Радіонова
Надруковано: 5 прим. 1. Позивачу; 2. Відповідачу; 3 у справу; 4 ДАГС; 5 ГСЗО