Кіровоградської області
05 листопада 2015 рокуСправа № 912/2225/15
Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючий - Вавренюк Л.С., судді - Балик В.М. та Тимошевська В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2225/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія
до відповідача: Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія
про визнання недійсним рішення.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.12.14 р.;
від позивача - ОСОБА_2, виписка № 925554 від 02.07.13 р., наказ № 56-к від 07.07.04 р., керівник;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 6/12/06/1 від 05.01.15 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг" (далі - ТОВ "Айсберг") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про скасування рішення Олександрійської міської ради від 23.01.15 р. № 1578, яким вирішено: скасувати пункт 9 рішення міської ради від 14.12.00 р. № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ, приватних підприємств міста та внесення змін в рішення міської ради"; скасувати пункт 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок"; управлінню приватизації, оренди майна та землі міської ради звернутися до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.02.01 р. та заявити в судовому засіданні при розгляді справи № 912/1005/13 (про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним) позицію Олександрійської міської ради щодо повернення земельної ділянки загальною площею 0,2685 га по вул. Червоного Козацтва з орендного користування ТОВ "Айсберг" та віднесення її до земель запасу.
Заявлений у справі позов позивач, з посиланням на ст.ст. 15, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обґрунтовує тим, що позивачем вжито всіх заходів для укладення поновлених договорів оренди землі; рішення Олександрійської міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок", а саме його пункт 29, є актом одноразового застосування, та вичерпує свою дію фактом його виконання, тому він не може бути скасований чи змінений органом місцевого самоврядування після його виконання.
16.09.15 р. позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову, у відповідності до якої просить скасувати рішення Олександрійської міської ради від 23.01.15 р. № 1578 в частині, яким вирішено:
- скасувати пункт 9 рішення міської ради від 14.12.00 р. № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ приватних підприємств міста та внесення змін в рішення міської ради";
- скасувати пункт 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок".
Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Господарським судом враховано, що ухвалами господарського суду від 31.07.15 р., враховуючи категорію справи, призначено подальший розгляд справи у складі трьох суддів під головуванням судді Вавренюк Л.С.; в автоматичному режимі до участі у даній колегії призначено суддів Макаренко Т.В. та Деревінську Л.В.; суддею Вавренюк Л.С. справу прийнято до свого провадження (а.с. 139-140). Таким чином, судовий розгляд справи № 912/2225/15 розпочато з початку.
Як вбачається зі змісту протоколу судового засідання та ухвали суду від 31.05.15 р. (а.с. 158-159), господарським судом у судовому засіданні 31.07.15 р. розгляд даної справи по суті не розпочинався.
Враховуючи те, що зміна предмету позову, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, належить до процесуальних прав позивача, позивачем дотримано вимог процесуального законодавства щодо подання такої заяви до початку розгляду справи по суті, господарський суд розглядає вимоги ТОВ "Айсберг" в редакції заяви, що надійшла до суду 16.09.15 р. (а.с. 164-165).
Ухвалою господарського суду від 21.09.15 р. справу № 912/2225/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Вавренюк Л.С., судді Балик В.М. та Тимошевська В.В.
Згідно письмового відзиву на позов, додаткових пояснень до відзиву та відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету спору, відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, в обґрунтування своє правової позиції відповідач зазначає, що договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.02.06 р. не пройшов державної реєстрації, а, отже, є нікчемним і Олександрійська міська рада, поновлюючи нікчемний правочин, не мала на це законних підстав; технічна документація з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки була замовлена позивачем вже після прийняття оскаржуваного рішення, тобто на момент прийняття рішення від 10.09.10 р. № 1573 земельна ділянка по вул. Червоного Козацтва площею 2685,00 кв.м. не була сформована; при прийнятті пункту 209 рішення № 1573 від 10.09.10 р. "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" було допущено порушення земельного законодавства, самовільно змінено категорію земель; надання в оренду земельної ділянки, яка не закріплена межами, не має межових знаків є порушенням земельного законодавства. Крім того, відповідач посилається на висновок Конституційного Суду України про те, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у способі, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України (а.с. 44-46, 174-176).
У судовому засіданні 05.11.15 р. представники сторін підтвердили свої правові позиції стосовно предмету спору.
Дослідивши матеріали даної справи, надані сторонами доказами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Рішенням Олександрійської міської ради № 436 від 14.12.00 р. "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ та приватних підприємців міста та внесення змін до рішення міської ради" Олександрійська міська рада вирішила, враховуючи п. 31 рішення міської ради № 380 від 05.09.00 р., надати ТОВ "Айсберг" в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 5 років земельну ділянку площею 2685,0 кв.м. по вул. Червоного Козацтва для обслуговування продовольчого ринку (пункт 9 вказаного рішення, а.с. 12).
02.02.01 р. між Олександрійською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Айсберг" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с. 13-15).
Відповідно до розділу 1 Договору, Орендодавець на підставі рішення № 436 від 14.12.00 р. передає, а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Червоного козацтва. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 2685,0 кв.м., в тому числі: землі загального користування населеного пункту площею 2685,0 кв.м. На земельній ділянці знаходяться споруди ринку, існує тверде покриття. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного Договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для обслуговування продовольчого ринку. Орендарю надається право зводити будівлі і споруди лише за погодженням з виконавчим комітетом міської ради.
Договір укладається строком на 5 років, починаючи з моменту його державної реєстрації. По закінченні терміну Договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього Договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності і Договором, і законодавством встановлені інші правила, ніж передбачено Договором (п. 2.2. Договору).
Згідно п. 8 Договору, цей Договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в виконавчому комітеті Олександрійської міської ради.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін, посвідчений приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у виконкомі Олександрійської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 05.02.01 р. № 153.
05.02.01 р. Орендодавцем та Орендарем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 16).
17.02.06 р. між Орендодавцем та Орендарем укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (далі - Договір про внесення змін), яким, на підставі рішення № 822 від 12.01.06 р. "Про продовження терміну оренди земельних ділянок" (а.с. 68), продовжено термін оренди земельної ділянки площею 2685,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва ) суміжно з будинком № 41), строком на п'ять років. Сторонами також викладено в новій редакції пункт 2.3. Договору.
Додатками до Договору про внесення змін є: акт прийому-передачі земельної ділянки, розрахунок суми орендної плати, витяг з рішення міськради від 12.01.06 р. № 822 (а.с. 19-20, 68).
Договір про внесення змін посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_5
10.09.10 р. на дев'яносто сьомій сесії п'ятого скликання Олександрійською міською радою прийнято рішення № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" (далі - Рішення № 1573, а.с.21).
Пунктом 29 цього рішення ТОВ "Айсберг" поновлено на п'ять років термін оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 2685,0 кв.м., наданої для обслуговування продовольчого ринку.
Пунктами 31 та 32 Рішення № 1573 визначено, що заходи щодо укладення поновлених договорів оренди земельних ділянок необхідно здійснити протягом двох місяців, а також визначено розмір орендної плати за оренду вищевказаних земельних ділянок згідно з орендними ставками, затвердженими міською радою.
23.01.15 р. Олександрійською міською радою прийнято рішення № 1578 "Про скасування рішень міської ради" (далі - Рішення № 1578), у відповідності до якого, міська рада вирішила :
1) скасувати пункт 9 рішення міської ради від 14.12.00 № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ, приватних підприємців міста та внесення змін в рішення міської ради";
2) скасувати пункт 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок";
3) доручено управлінню приватизації, оренди майна та землі міської ради звернутися до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.02.01 р. та заявити в судовому засіданні при розгляді справи № 912/1005/13 (про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним) позицію Олександрійської міської ради щодо повернення земельної ділянки загальною площею 0,2685 га по вул. Червоного Козацтва з орендного користування ТОВ "Айсберг" та віднесення її до земель запасу (а.с. 22).
Вважаючи пункти 1 та 2 Рішення № 1578 такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, прийнятті з порушенням вимог чинного законодавства, останній звернувся до господарського суду з даним позовом.
Приймаючи Рішення № 1578 Олександрійська міська рада виходила з невизначеності міської ради у рішенні від 14.12.00 р. № 436 стосовно місця розташування земельної ділянки, категорії земель, складу угідь, за рахунок яких надавалася на умовах оренди для обслуговування продовольчого ринку земельна ділянка, у зв'язку з оформленням договору оренди земельної ділянки із порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.93 р. № 197 "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що п. 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" прийнятий з порушенням ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на 10.09.10 р.), так як на момент прийняття рішення технічна документація на земельну ділянку ТОВ "Айсберг" не виготовлялася, та враховуючи рішення виконавчого комітету міської ради від 04.01.14 р. № 1045 і висновки постійних комісій.
Господарський суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
В силу вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 134 Земельного кодексу встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі поновлення договорів оренди землі.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення № 1573 передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач орендував земельну ділянку площею 2685,0 кв. м. по вул. Червоного Козацтва в м. Олександрії за договором оренди земельної ділянки від 02.02.01 р.
Даний договір був зареєстрований в порядку визначеному Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 р. № 2073, а тому набув чинності відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про оренду землі".
В подальшому Олександрійська міська рада відповідно до рішення № 822 від 12.01.06 р. погоджувала продовження терміну оренди земельних ділянок, встановленого договором оренди земельної ділянки від 02.02.01 р.
Як вже було зазначено вище, сторонами на виконання рішення № 822 від 12.01.06 р. було укладено договір від 17.02.06 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.02.01 р.
Відповідно до пункту 17 вищезазначеного Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який діяв на момент підписання Договору про внесення змін, у разі внесення змін до договору оренди, він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
Господарським судом встановлено, що договір від 17.02.06 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.02.01 р. не пройшов державну реєстрацію, а тому не набрав чинності в силу вимог ст. 18 Закону України "Про оренду землі" та ст. 640 Цивільного кодексу України.
Поряд з цим, слід зазначити, що ТОВ "Айсберг", враховуючи згоду Олександрійської міської ради, продовжувало користуватися земельною ділянкою площею 2 685,0 кв. м. після закінчення строку, зазначеного в договорі оренди земельної ділянки від 02.02.01 р., тому в силу вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на момент прийняття рішення № 1573 від 10.09.10 р. позивач мав право на поновлення договору.
При цьому, судом враховано, що будь-яких листів - заперечень про те, що міська рада не бажає більше надавати цю земельну ділянку в оренду позивачу до ТОВ "Айсберг" не надходило.
Господарський суд враховує вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції пленарних засідань міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Враховуючи матеріали справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що при прийнятті пункту 29 рішення № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок", Олександрійська міська рада керувалась нормами чинного законодавства та діяла в межах своїх повноважень, а позивач мав право на продовження договору оренди землі, яке мало бути оформлене в порядку, визначеному законом, тобто шляхом прийняття радою відповідного рішення (ст. 123 Земельного кодексу України).
Господарським судом не прийнято до уваги твердження відповідача, викладене у письмовому відзиві на позов, що міська рада не була проінформована про те, що поновлює нікчемний правочин, оскільки депутат Олександрійської міської ради 5-го скликання, він же директор ТОВ "Айсберг", ОСОБА_2 цей факт приховав.
Так, на підтвердження вказаного доводу, відповідачем не надано до суду жодного доказу, а будь-які припущення сторін, не підтверджені належними та допустимими доказами, не можуть прийматися до уваги судом.
Також, відповідач, посилаючись на ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття міською радою Рішення № 1573) та п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, вказує на те, що технічна документація з землеустрою щодо становлення меж земельної ділянки була замовлена ТОВ "Айсберг" вже після прийняття оскаржуваного рішення, тобто на момент прийняття Рішення № 1573 земельна ділянка по вул. Червоного Козацтва площею 2685,00 кв.м. не була сформована. При прийнятті рішення № 1573 земельної ділянки в розумінні Земельного кодексу України не існувало. Земельна ділянка по вул. Червоного Козацтва була сформована як об'єкт нерухомості, відносно якого можна вчиняти правочини лише з моменту її реєстрації в Держкомземі та присвоєнні їй відповідного кадастрового номера. Межі земельної ділянки площею 2685 кв.м. по вул. Червоного Козацтва в м. Олександрії Кіровоградської області повинні бути встановленні актом виносу в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки від 25.12.00 р., але даним актом межові знаки не встановлювалися, а лише була зроблена прив'язка до будинку № 41 по вул. Червоного Козацтва від західної частини ділянки - 14 м, а іншими межами земельна ділянка не визначена.
Досліджуючи вказані доводи відповідача, господарський суд враховує, що Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, на яку посилається відповідач, набрала чинності 01.01.11 р., в той час як рішення № 1573 прийняте 10.09.10 р.
Щодо розроблення проекту землеустрою, то відповідно положенням ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Отже, ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України містить положення, які передбачають надання земельної ділянки в оренду без розроблення проекту землеустрою в разі, якщо межі такої ділянки вже визначені в натурі (на місцевості) та її цільове призначення не змінюється.
Крім того, ТОВ "Айсберг" на підставі п. 29 Рішення № 1573 та враховуючи положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.10 р. № 749 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, було замовлено та розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки строком на 5 років ТОВ "Айсберг" для обслуговування продовольчого ринку за адресою: вул. Червоного Козацтва, м. Олександрія, Кіровоградської області; виготовлено реєстраційну картку земельної ділянки та підготовлено проект договору оренди земельної ділянки, який 03.07.13 р. направлено відповідачу в 2-х примірниках, що відповідав проекту договору оренди земельної ділянки договору, який укладається Олександрійською міською радою, типовому договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.04 р. № 220 та ст. 15 Закону України "Про оренду землі"). Таким чином, позивачем вжито всіх заходів для укладення поновлених договорів оренди землі.
Натомість міська рада необґрунтовано вимагала від позивача підписання договору з встановленням орендної плати на рівні 12% від нормативної оцінки земельної ділянки.
Дані обставини вже були встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.11.13 р. у справі № 912/1302/13, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.03.14 р. (а.с. 47-50), а тому, в силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають доказуванню.
Щодо висновку Конституційного Суду України, викладеного в рішенні № 7/рn/2009 у справі № 1-9/2009 про те, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, господарський суд вважає за доцільне наголосити на тому, що у своєму рішенні Конституційний суд наводить приклади законів, якими таке право рад передбачено. Наприклад, ЗУ "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" органу місцевого самоврядування надано право за його ж ініціативою переглянути, зупинити дію та скасувати власний регуляторний акт (частини перша, друга статті 11). Зі змісту Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" випливає, що органи місцевого самоврядування у місячний строк повинні усунути виявлені Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини порушення прав і свобод людини і громадянина (пункт 11 статті 13, частина третя статті 15)‚ тобто скасувати або змінити свої рішення. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено право органів місцевого самоврядування привести у відповідність із законодавством прийняті ними рішення з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель (абзац другий пункту "б" статті 6)‚ тобто змінити власні акти. Згідно із Законом України "Про основи містобудування" сільські, селищні, міські ради уповноважені затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів та вносити в них зміни за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури (частина друга статті 12, частина п'ята статті 17). За Законом України "Про планування і забудову територій" місцева рада затверджує містобудівну документацію та після погодження зі спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури вносить до неї зміни своїм же рішенням (частини третя, четверта статті 10).
Таким чином, висновок Конституційного Суду України в розрізі спірних правовідносин та в контексті, зазначеному відповідачем, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Однак, Олександрійською міською радою прийнято рішення № 1578 від 23.01.15 р. "Про скасування рішень міської ради" (далі - Рішення № 1578), у відповідності до якого, міська рада вирішила :
1) скасувати пункт 9 рішення міської ради від 14.12.00 № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ, приватних підприємців міста та внесення змін в рішення міської ради";
2) скасувати пункт 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок";
3) доручено управлінню приватизації, оренди майна та землі міської ради звернутися до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.02.01 р. та заявити в судовому засіданні при розгляді справи № 912/1005/13 (про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним) позицію Олександрійської міської ради щодо повернення земельної ділянки загальною площею 0,2685 га по вул. Червоного Козацтва з орендного користування ТОВ "Айсберг" та віднесення її до земель запасу (а.с. 22).
Згідно положень, зазначених в п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Господарський суд враховує положення, викладені в абзацах 4-6 пункту 5 Рішення Конституційного суду України №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 від 16.04.09 р., в яких зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Враховуючи, що рішення міської ради від 14.12.00 № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ, приватних підприємців міста та внесення змін в рішення міської ради" та рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" є ненормативними правовим актами органу місцевого самоврядування, тобто актами одноразового застосування, що вичерпують свою дію фактом їх виконання, господарський суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
За викладених обставин, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 33-34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати пункти 1 та 2 рішення Олександрійської міської ради від 23.01.15 р. № 1578, яким вирішено: скасувати пункт 9 рішення міської ради від 14.12.00 р. № 436 "Про розгляд клопотань підприємств, організацій, установ, приватних підприємців міста та внесення змін в рішення міської ради"; скасувати пункт 29 рішення міської ради від 10.09.10 р. № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок".
Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Леніна, 59, код 33423535, банківські рахунки не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 41/75, код 23230599, р/р № 26006137682800 АТ "Укрсиббанк" в м. Харків, МФО 351005) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Копію рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу .
Повне рішення складено 09.11.2015 р.
Головуючий суддя Л.С. Вавренюк
Суддя В.М. Балик
Суддя В.В. Тимошевська