Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"05" листопада 2015 р. Справа № 911/4468/15
Суддя господарського суду Київської області Лилак Т.Д. розглянувши справу
за позовом дочірнього підприємства “АвтоМАЗ-Україна”, м. Київ
до приватного підприємства “Рось”, Київська обл., м. Сквира
про стягнення коштів,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 31.01.2015 року;
відповідача - не з'явилися;
У жовтні 2015 року до господарського суду Київської області звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 21 680,77 грн. основного боргу, 3 664,41 грн. пені, 3 910,84 грн. штрафу, 78,22 грн. інфляційних втрат та 189,23 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів згідно договору №19/4/14 від 05.05 2014 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2015 року відкладено розгляд справи на 05.11.2015 року.
Представник відповідача у судове засідання 05.11.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02 січня 2013 року між Дочірнім підприємство «Автомаз-Україна» (далі-Позивач) та Філією приватного підприємства «Рось» - «Роменський молочний комбінат», яке є відокремленим підрозділом ПП «Рось» без створення окремою юридичної особи (далі-Відповідач) було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів №3/4/13.
Відповідно до п. 1.3. Договору Виконавець зобов'язується виконувати ремонт та технічне обслуговування (надалі - послуги, ремонт, роботи) дорожніх транспортних засобів та їх складових (надалі - ДТЗ та (чи) його складових) на замовлення Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги на умовах, які визначено у наряді - замовленні та даним договором.
Згідно п. 5.1. договору замовник здійснює оплату робіт, вартості запасних частин та матеріалів, у розмірі та на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до п. 5.2 договору при необхідності попереднього замовлення запасних частин (матеріалів), замовник сплачує 100 (сто) % вартість запасних частин та матеріалів, які підлягають замовленню, відповідно до виставленого рахунку.
Згідно п.п. 5.10.2. замовник зобов'язується перерахувати кошти виконавцю за виконані послуги протягом десяти днів.
Поясненнями позивача та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №629-зОР4 від 13 травня 2015 року., який містяться в матеріалах справи, стверджується факт виконання позивачем робіт на загальну суму 19 554,21 грн.
Крім цього, 20 травня 2014 року та 08 серпня 2014 року відповідачу було відвантажено запасні частини на 8 230,1 грн., що підтверджується видатковою накладною №О10-000076 від 20 травня 2015 року на суму 6 775,74 грн., видатковою накладною №О10-000256 від 8 серпня 2014 року на суму 1 454,36 грн.
Даний товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача на видатковій накладній №О10-000076 від 20 травня 2015 рок, №О10-000256 від 8 серпня 2014 року та довіреність на нього серія ААВ № 662567 від 13 травня 2014р. та серії ААВ №662877 від 08 серпня 2014 року.
При цьому, попередньо, за запасні частини також виставлено відповідні рахунки-фактури: №О10-000114 від 12 травня 2014 року та № О01-000476 від 08 серпня 2014 року.
Проте, станом на 10.07.2014 року отриманий за вищевказаними видатковими накладними товар був оплачений відповідачем частково, в сумі 6 103,54 грн. по рахунку-фактури №О10-000114 від 12 травня 2014 року.
18.08.2015 року позивачем було направлено відповідачу претензію №278 про сплату заборгованості в розмірі 25 793,58 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та, має перед позивачем заборгованість в сумі 21 680,77 грн.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 21 680,77 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позов в частині стягнення 3 % річних на суму 189,23 грн. та інфляційних втрат на суму 78,22 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 6.4. договору встановлено, що за прострочення оплати по данному договору замовник сплачує виконавцю, окрім відшкодування завданих збитків, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення протягом усього часу прострочення, а також, крім пені, у випадку прострочення платежу на строк понад 30 календарних днів штраф у розмірі 20 % від простроченої суми.
На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за надані послуги позивачем нараховано 3 664,41 грн. пені. та 3 910,84 грн. штрафу.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства “Рось” (09000, м. Сквира, Київська обл., вул. Р. Люксембург, буд. 14, код 32191954) на користь Дочірнього підприємства «АвтоМАЗ-Україна» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 42-А; код 32376626) 21 680 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 77 коп. основного боргу, 78 (сімдесят вісім) грн. 22 коп. інфляційних втрат, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 23 коп. 3% річних, 3 664 (три тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 41 коп. пені, 3 910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 84 коп. штрафу, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 10.11.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак