ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.11.2015Справа №910/26351/15
За позовомПриватного акціонерного товариства "ОТІС"
доКомунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва"
простягнення 13656,24 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Мацюк В.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" про стягнення заборгованості в розмірі 13656,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на виконання ремонту ліфта D2 4Т №2367 від 23.08.2012 Приватне акціонерне товариство «ОТІС» виконало передбачені договором роботи, проте відповідач, зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 порушено провадження у справі №910/26351/15, розгляд справи призначено на 09.11.2015.
29.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив, втім 21.10.2015 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.
Так, у пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Вказані обставини подання суду необґрунтованих належним чином клопотань в сукупності з тривалим ненаданням письмових пояснень у справі та заперечень проти заявлених позовних вимог, а також витребуваних судом документів, можуть свідчити про зловживання відповідачем процесуальними правами.
Вищий господарський суд України в Інформаційному листі №01-08/140 від 15.03.2010 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснив, що матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин
Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Таким чином суд, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 09.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23.08.2012 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (підрядник) укладено Договір на виконання ремонту ліфта D2 4Т №2367, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки щодо виконання ремонту ліфта реєстр. №10801 розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 6-А та придбання необхідних матеріалів для виконання робіт, а замовник зобов'язується сплатити підряднику вартість робіт і матеріалів, яка визначена в договірній ціні (п. 1.1. договору).
Згідно п. 1.2. договору необхідність виконання робіт обумовлюється двобічним актом, складеним представником замовника разом з представником підрядника.
За умовами п. 2.1. договору вартість робіт, доручених підряднику за даним договором, визначається розрахунком договірної ціни на виконання ремонту ліфта, локальним кошторисом та дефектним актом, які є невід'ємною частиною договору, і складає 11380,20 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. договору виконання робіт оформлюється актом за формою КБ-2В та довідкою за формою КБ-3 не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за звітним.
Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що оплата вартості ремонту ліфта згідно з п. 2.1. договору здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки за формою КБ-3.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року (п. 5.1 договору).
На виконання умов даного договору, позивач у жовтні 2012 року виконав узгоджені сторонами роботи на загальну суму 13656,24 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 16.10.2012 (форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.10.2012 (форма КБ-3), які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо виконання узгоджених робіт.
Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість в сумі 13656,24 грн.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що оплата вартості ремонту ліфта здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки за формою КБ-3.
При цьому, в п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що факт виконання робіт позивачем та порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 13656,24 грн.
Згідно зі ст. 43 судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 17, ідентифікаційний код 36037999) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) 13656 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 24 коп. основного боргу та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено: 11.11.15
Суддя О.А. Грєхова