Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"05" листопада 2015 р. Справа № 911/4230/15
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства “Украинский продукт”, м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фора”, Київська обл., м. Вишневе
про стягнення 108146,88 грн.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 15.04.2015 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 12.11.2014 р.);
Встановив:
приватне підприємство “Украинский продукт” (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фора” (далі-відповідач) про стягнення 108146,88 грн., з яких 65000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 189 від 25.09.2013 р., 1998,08 грн. 3 % річних, 35136,30 грн. інфляційних втрат та 6012,50 грн. пені.
Ціна позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна ціна позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 189 від 25.09.2013 р., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 65000,00 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 6012,50 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 1998,08 грн. 3 % річних та 35136,30 грн. інфляційних втрат.
05.11.2015 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про припинення провадження у справі, в якій позивач зазначає, що відповідач в добровільному порядку сплатив борг у сумі 65000,00 грн. З метою врегулювання спору позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій з відповідача, а саме 35136,30 грн. інфляційних втрат, 6012,50 грн. пені та 1998,08 грн. 3 % річних та просить суд на підставі п.п. 1-1, 4 ст. 80 ГПК України припинити провадження у справі № 911/4230/15 та стягнути з відповідача 1662,20 грн. судового збору.
В судовому засіданні 05.11.2015 р. представник позивача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.
В судовому засіданні 05.11.2015 р. представник відповідача надав суду платіжні доручення № 3073209 від 26.10.2015 р. на суму 34607,12 грн. та № 3073210 від 26.10.2015 р. на суму 30392,88 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
25.09.2013 р. між приватним підприємством “Украинский продукт” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фора” (покупець) було укладено договір поставки № 189.
Зазначений договір було підписано сторонами разом з протоколом розбіжностей, який за своїм змістом є також протоколом узгодження розбіжностей.
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2.5 договору обов'язковою умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п.п. 4.2. цього договору порядку відповідної накладної і податкової накладної та інших документів, які передбачені розділом 4 договору, а також відповідність цін в накладній діючій специфікації.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 65 днів від дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.5 договору.
В пункті 11.1. договору зазначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.
На виконання умов договору позивач за період з 27.05.2014 р. по 19.06.2014 р. поставив, а відповідач прийняв товар на суму 65015,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними у кількості 83 штук, підписаними представниками сторін, та накладною на повернення № 30031/28 від 10.06.2014 р. у сумі 62,40 грн.
Однак, відповідач в порушення умов договору станом на час звернення позивача до суду із даним позовом за отриманий товар взагалі не розрахувався, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 65000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 189 від 25.09.2013 р.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після порушення провадження у справі платіжними дорученнями № 3073209 від 26.10.2015 р. на суму 34607,12 грн. та № 3073210 від 26.10.2015 р. на суму 30392,88 грн. в повному обсязі погасив заборгованість у сумі 65000,00 грн. за отриманий від позивача товар за період з 27.05.2014 р. по 19.06.2014 р. за договором поставки № 189 від 25.09.2013 р.
Отже, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено позивачу 65000,00 грн. заборгованості за отриманий від позивача товар за період з 27.05.2014 р. по 19.06.2014 р. за договором поставки № 189 від 25.09.2013 р.
Таким чином, оскільки заборгованість у сумі 65000,00 грн. за договором № 189 від 25.09.2013 р. сплачена відповідачем позивачу, то предмет спору в цій частині позову відсутній, тому провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 65000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В заяві про припинення провадження у справі позивач також відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 35136,30 грн. інфляційних втрат, 6012,50 грн. пені та 1998,08 грн. 3 % річних.
Повноваження представника позивача на відмову від позову підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 15.04.2015 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні 05.11.2015 р. судом були роз'яснені представнику позивача наслідки відмови від позову.
Господарський суд, розглянувши заяву позивача в частині відмови від стягнення 35136,30 грн. інфляційних втрат, 6012,50 грн. пені та 1998,08 грн. 3 % річних та встановивши, що вона не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймає відмову від позову.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Враховуючи викладене, провадження у справі № 911/4230/15 в частині стягнення 65000,00 грн. заборгованості підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 35136,30 грн. інфляційних втрат, 6012,50 грн. пені та 1998,08 грн. 3 % річних підлягає припиненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач в заяві про припинення провадження у справі також просить суд стягнути з відповідача 1622,20 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки даний спір виник внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару за договором поставки № 189 від 25.09.2013 р., тобто з вини відповідача, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України у сумі 975,00 грн. за позовну вимогу про стягнення у сумі 65000,00 грн. боргу. Судовий збір за позовні вимоги про стягнення 35136,30 грн. інфляційних втрат, 6012,50 грн. пені та 1998,08 грн. 3 % відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 2 ст. 49, п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Провадження у справі № 911/4230/15 припинити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фора” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294897) на користь приватного підприємства “Украинский продукт” (83005, м. Донецьк, вул. Зубкова, буд. 2, код 30998591) 975,00 грн. (дев'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) судового збору.
Суддя О.О. Рябцева