ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.11.2015Справа №910/21792/15
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»
простягнення 95 386,003 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Клочко С.В.
від відповідача:Песиголовець Я.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» (надалі - ТОВ «Гранд Мета») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (надалі - ТОВ «Епіцентр К») про стягнення 95 386,003 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №68120 від 05.03.2012 р. здійснив поставку товару, а відповідач в свою чергу частково оплатив поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 95 386,003 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.09.2015 р.
30.09.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на недоведеність позивачем факту наявності заборгованості на заявлену до стягнення суму.
В судових засіданнях 30.09.2015 р. та 28.10.2015 р. судом оголошувались перерви на 28.10.2015 р. та 04.11.2015 р. відповідно.
30.10.2015 р. представником позивача до канцелярії суду подано письмові пояснення, в яких позивач вказував на часткову оплату відповідачем поставленої продукції на суму 16 279,97 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, на виконання вимог суду надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на не доведення позивачем настання строку оплати поставленої продукції.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
05.03.2012 р. між ТОВ «Гранд Мета» (постачальник) та ТОВ «Епіцентр К» (покупець) був укладений договір поставки №68120 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.4 Договору право власності і ризик випадкового знищення, або випадкового пошкодження товару, переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим на приймальну платформу гіпермаркету, і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем.
Відповідно до п. 9.1 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень.
На виконання умов Договору позивачем поставлявся, а відповідачем частково оплачувався товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, платіжними дорученнями та актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.08.2015 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 95 386,003 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом було встановлено, що станом на 04.08.2015 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 95 386,03 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.
При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що наявні у матеріалах справи документи є первинними документами бухгалтерського обліку, належними та допустимими письмовими доказами, що підтверджують існування між сторонами спору зобов'язальних правовідносин.
Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.
Крім того, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії видаткових накладних №239 від 12.08.2015 р. та №271 від 14.08.2015 р., якими засвідчується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 46 497,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 9.1 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі.
Пунктом 9.2 Договору визначено, що оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень.
Таким чином, сторонами було погоджено настання строку оплати відповідачем поставленого товару після його реалізації споживачам.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд відзначає, що Договір, в тому числі в частині порядку оплати поставленого товару, підписаний відповідачем без будь-яких зауважень, що з огляду на приписи вказаних норм чинного законодавства України свідчить про погодження ним всіх умов, які містяться в такому договорі.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було повністю оплачено поставлений за видатковими накладними №239 від 12.08.2015 р. та №271 від 14.08.2015 р. товар, що підтверджується платіжним дорученням №117906 від 06.08.2015 р.
Крім того, відповідач частково оплатив товар на суму 16 279,97 грн., який був поставлений позивачем на моменту складання та підписання сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 04.08.2015 р., що підтверджується платіжним дорученням №153483 від 15.10.2015 р.
Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від 18.08.2015 р. позивачем було подано до суду 18.08.2015 р., що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті, а відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 16 279,97 грн. 15.10.2015 р., тобто після подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 16 279,97 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.
Крім того, в судовому засіданні 04.11.2015 р. представником відповідача надано суду довідку щодо залишків нереалізованого товару, поставленого ТОВ «Гранд Мета» за період з 09.07.2015 р. по 25.10.2015 р.
Із вказаної довідки вбачається, що залишок поставленого позивачем, але нереалізованого відповідачем товару станом на 25.10.2015 р. становить 79 106,06 грн.
За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 9.2 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 79 106,06 грн. як на момент звернення позивача до суду, так і на момент винесення рішення у даній справі, не настав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.
В той же час судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати заборгованості у розмірі
79 106,06 грн. не настав, а відтак порушеного права позивача по сплаті відповідачем заборгованості у розмірі 79 106,06 грн. як на момент подання заяви, так і на момент розгляду даної справи по суті, не існувало.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гранд Мета» про стягнення з ТОВ «Епіцентр К» заборгованості у розмірі 79 106,06 грн. необхідно відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 16 279,97 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 16 279,97 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Мета» відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.11.2015 р.
Суддя В.П. Босий