ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.11.2015Справа №910/21353/15
За позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
про стягнення 154 275,63 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники :
Від позивача: Яковіщук Я.М. - представник за довіреністю;
Від відповідача: Савчина С.М., представник за довіреністю;
Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"про стягнення 154 275,63 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2015 року порушено провадження у справі №910/21353/15.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач надані позивачем житлово-комунальні послуги не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 154 275,63 грн, з яких 117 904,07 грн - сума основного боргу, 28 871,19 грн - інфляційні втрати, 7500,37 грн - 3 % річних.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи, що між ним та позивачем не укладалося договорів на надання комунальних послуг, нараховані обсяги споживання комунальних послуг є завищеними. Також відповідач заявив про застосування спливу строку позовної давності до позовних вимог.
В судовому засіданні 03.11.15р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.1. Статуту комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 №610 (далі - статут) підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.
Згідно з п.2.2. Статуту основними напрямками діяльності підприємства є:
2.2.1, Забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг.
2.2.2. Здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово- комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень.
2.2.3.Забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.
2.2.4. Здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.
2.2.5. Здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Київводоканал», ПАТ «Київгаз» тощо).
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фалбі» є власником (орендарем) нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул. Чорновола,26/2 та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району».
Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що у період з 21.10.2010 р. по 27.06.2014 р. відповідачем фактично споживалися комунальні послуги, які відповідачем не оплачені, в зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 117 904,07 грн.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги ».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги » передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Недійсність договору з водопостачання і водовідведення у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.
(Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі №916/3566/13).
Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення послугами централізованого опалення та холодного та гарячого водопостачання КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Позивачем) як Виконавцем житлово-комунальних послуг було укладено договори з Виробниками житлово-комунальних послух. Зокрема, Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 320886 від 14.11.2003 року з додатком № 6, укладеним між постачальником Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської ради (далі - Договір № 320886 від 14.11.2003 року); та Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05618/2-10 від 20.04.2005р
До позовної заяви позивачем було додано облікові картки (табуляграми) за весь спірний період від виробників послуги з централізованого опалення - Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал». Дані облікові картки (табуляграми), наданими виробниками послуг по факту надання комунальних послуг Позивачеві, є розрахунками послуг з централізованого опалення та холодного водопостачання та підтверджують фактичне споживання комунальних послуг відповідачем у період з 21.10.2010 р. по 27.06.2014 р. у приміщенні розташованого за адресою: м. Київ, вул. Чорновола,26/2.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактичне споживання відповідачем комунальних послуг підтверджується матеріалами справи, а відтак, враховуючи норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у відповідача виникає обов'язок щодо оплати спожитих комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна площа нежитлових приміщень по будинку вул.Чорновола, 26/2 становить 774,00 кв.м., з яких 196,70 кв.м. площа приміщення відповідача.
У випадку відсутності будинкового лічильника теплової енергії за адресою нежитлового приміщення відповідача розрахунок опалення проводиться відповідно до площі нежитлового приміщення.
Оскільки доказів наявності будинкового лічильника теплової енергії за адресою нежитлового приміщення відповідача матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно здійснено розрахунок заборгованості за опалення пропорційно займаній площі відповідача, що складає 25 % від загальної площі приміщення.
Як вбачається з розрахунку опалення позивача, останнім здійснений розрахунок вартості опалення пропорційно займаній площі відповідача за тарифами діючими згідно Розпоряджень КМДА №758 від 30.06,2009р. (вартість Гкалорії для нежитлових приміщень - 707,00грн.), №859 від 31.05.2011 року (період дії з 01.06.2011 до 31.12.2011року) - за тарифом 20,78грн./м2 з ПДВ., КМДА №2316 від 07.12.2011р. з 01.01.2012року тариф складає 29,14грн./м2).
Нарахування за холодне водопостачання та водовідведення з вересня 2010р здійснювалось згідно табуляграм ПАТ АК «Київводоканал» (відповідно норм витрат, розрахованих відносно площі приміщення, кількості кранів, кількості співробітників) за тарифами діючими згідно розпоряджень КМДА №758 від 30.06.2009р. (холодне водопостачання - 3,22 грн./м3, водовідведення - 2,57 м3, разом - 5,79 грн./м - для інших споживачів). З січня 2012 р. відповідно до Розпорядження №2308 від 07.12.2011р. (холодне водопостачання та водовідведення - 6,27 грн./м3- для інших споживачів).
Таким чином, позивачем вірно нараховано вартість опалення на суму 109 968,83 грн та холодне постачання на суму 7 935,24 грн за період з вересня 2010 року по червень 2014 року (пропорційно займаній відповідачем площі). В той же час, відповідач не спростував наявну суму заборгованості, контррозрахунку вартості спожитих послуг не надав.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення" (далі - постанова КМУ № 630 від 21.07.2005 р.) плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, і вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідачем доказів оплати спожитих послуг, а саме вартості опалення, водопостачання, у встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. строк суду не надано.
Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 7500,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 28 871,19 грн. за період з вересня 2010 року по липень 2012 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач має право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму наявної заборгованості.
Відповідачем заявлено про застосування спливу строків позовної давності до позовних вимог.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся з позовом до суду 18.08.2015 року, в зв'язку з чим щодо вимог позивача в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з вересня 2010 року по липень 2012 року сплив строк позовної давності.
За таких підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих комунальних послуг за опалення та холодне водопостачання за період з жовтня 2010 року по червень 2012 року в розмірі 46 756,34 грн, втрат від інфляції в розмірі 11 872,33 грн за період з жовтня 2010 року по липень 2012 року, 4 447,07 грн - 3 % річних за період з жовтня 2010 року по липень 2012 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг, обумовлених Договором та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитих комунальних послуг, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму основного боргу за опалення та холодне водопостачання в розмірі 71 147,73 грн, за період з липня 2012 року, оскільки строк сплати нарахованих комунальних послуг за липень настав 20 серпня 2012 року, по червень 2014 року.
Враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 3053,30 грн за період з 31 серпня 2012 року по 19.01.2015 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 998,86 грн. за період з 31 серпня 2012 року по 19.01.2015 року.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (031701, м.Київ, вулл. Тулузи, 3б, код ЄДРПОУ 21568905) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м.Київ, вул.Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 71 147 (сімдесят одну тисячу сто сорок сім) грн 73 коп - суми боргу, 3 053 (три тисячі п'ятдесят три) грн 30 коп - 3 % річних, 16 998 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн 86 коп - інфляційних втрат та 1823 (тисячу вісімсот двадцять три) грн 99 коп - витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Шкурдова Л.М.
Повне рішення складено: 09.11.2015 р.