ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.11.2015Справа № 910/19907/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Терра»
до Державного агентства резерву України
про розірвання договору.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Шаненко О.М., за довіреністю.
від відповідача: Михайлюк А.З., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Терра» (далі - позивач) до Державного агентства резерву України (далі - відповідач) про розірвання договору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/19907/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.
16.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
16.09.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про продовження строків розгляду справи.
У судове засідання 16.09.2015 представник позивача з'явився, представник відповідача з'явився та подав відзив на позовну заяву.
Розглянувши у судовому засіданні 16.09.2015 клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.
У судовому засіданні судом було оголошено перерву до 21.10.2015.
16.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
21.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.
Представники сторін у судове засідання 21.10.2015 з'явились.
У судовому засіданні 21.10.2015 судом було оголошено перерву до 04.11.2015.
27.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.
02.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Представники сторін у судове засідання 04.11.2015 з'явились.
У судовому засіданні 04.11.2015 судом було оголошено перерву до 06.11.2015.
05.11.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано додаткові заперечення.
У судове засідання 06.11.2015 представники сторін з'явились, надали усні пояснення.
Заслухавши у судовому засіданні 06.11.2015 пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі № 910/19907/15, з огляду на наступне.
03.04.2015 між Державним агентством резерву України (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран-Терра» (далі - постачальник, позивач) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву № юр-2/29п-2015 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити у 2015 році замовникові для закладення до державного резерву консерви та готові страви з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові - консерви м'ясні «М'ясо тушковане. Яловичина» вищого сорту, розфасовані у металеві банки № 12 згідно ГОСТ 5981, масою нетто 1/525 г, виготовлені згідно з ДСТУ 4450-2005 «Консерви м'ясні. М'ясо тушковане. Технічні умови», вітчизняного виробництва та придатні для тривалого зберігання, код 10.13.1, а замовник - прийняти і оплатити цю продукцію.
Згідно з п. 1.3 Договору обсяги закупівлі консервів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно з п. 2.2 Договору продукція, що підлягає постачанню, прийманню та закладанню до державного резерву повинна відповідати ДСТУ 4450:2005 та Інструкції Держкомрезерву України про порядок і умови постачання, приймання, зберігання та відпуску консервів м'ясних, молочних в рибних І 2-001-94 в частині, що не суперечить вимогам ДСТУ 4450:2005.
Згідно з п. 2.8.1 Договору закладення продукції (консервів м'ясних) до державної організації, що належить до сфери управління Держрезерву проводиться спеціалістами організації у присутності постачальника та представників УкрНДІНанобіотехнологій. Про графік поставок консервів м'ясних постачальник завчасно інформує державну організацію та УкрНДІНанобіотехнологій.
Відповідно до п. 2.8.2 Договору організація та координація робіт з контролю якості продукції здійснюється фахівцями УкрНДІНанобіотехнологій. Комісійно за участю представника постачальника проводиться візуальний огляд продукції, оцінка санітарно-гігієнічного стану і маркування споживчої та транспортної тари відповідно до чинних нормативних документів. За результатами перевірки працівники державної організації складають акт проміжного огляду консервів, що візується комісією. Комісійно відбираються зразки і лабораторією державної організації проводяться випробування відповідно галузі атестації. Випробування продукції на відповідність вимог ДСТУ 4450:2005 проводяться УкрНДІНанобіотехнологій, а у разі необхідності, в інших незалежних акредитованих лабораторіях. Результати випробувань надаються державній організації, на яку здійснюється закладання продукції. Постачальник відшкодовує витрати, пов'язані з прийманням продукції відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 2.8.3 Договору встановлено, що забракована в установленому порядку продукція відразу повертається постачальнику з оформленням акта бракування.
Пунктом 2.8.4 Договору визначено, що термін приймальних заходів та лабораторних випробувань в УкрНДІНанобіотехнологій становить не більше 14 діб з моменту відбору зразків консервів м'ясних.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Договору постачальник письмово звертається до Держрезерву з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.
Держрезерв в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.
Державна організація, що належать до сфери управління Держрезерву, не пізніше наступного робочого дня після оформлення приймального акта форми № Р-11, надсилає його із супровідним листом постачальнику.
Постачальник надає приймальний акт форми № Р-11 до УкрНДІНанобіотехнологій для опрацювання в установленому порядку.
Після проведення УкрНДІНанобіотехнологій робіт з контролю за якісними показниками консервів, приймальні акти форми № Р-11 підписується керівником інституту, скріплюється печаткою та не пізніше наступного робочого дня надаються до Держрезерву супровідним листом.
Згідно з п. 5.1 Договору поставка продукції до державного резерву здійснюється виключно на державні організації, що належать до сфери управління Держрезерву (комбінати) на умовах поставки DDP (у редакції ІНКОТЕРМС 2010), а саме - 600 000 ф.б. - ДО «Комбінат «Троянда» (вул. Шевченка, 165, м Ходорів, Львівська обл.).
Відповідно до п. 7.4.3 Договору у разі невиконання зобов'язань замовником постачальник має право достроково розірвати цей Договір, повідомивши про це замовника у 10-ти денний строк. Договір не може бути розірваний у випадку фактичного закладення продукції до державного резерву.
В подальшому, сторонами 15.05.2015 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони виклали пункти 5.2 та 6.1 Договору в наступній редакції: « 5.2. Постачальник закладає до державного резерву консерви м'ясні у термін до 15.06.2015.».
Згідно з п. 6.1 Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 15.07.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивач просить суд розірвати Договір, посилаючись на істотні порушення Договору відповідачем.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про відсутність порушень умов договору відповідачем, а тому позовні вимоги вважає необґрунтованими.
Однак, судом встановлено, що в процесі розгляду справи, позивачем було направлено відповідачу Лист про розірвання договору вих. № 06/10-01 від 06.10.2015, в якому, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору, та з урахуванням права наданого позивачу п. 7.4.3 Договору, позивач зазначає про розірвання договору з 16.10.2015. Даний лист відповідач отримав 06.10.2015, що підтверджується відповідною відміткою відповідача на вказаному листі.
Позивач у вищезазначеному листі посилається на порушення відповідачем пунктів 1.1, 2.8.3, 2.8.4 та 3.1 Договору, що стало підставою для його дострокового розірвання позивачем в односторонньому порядку.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем пункту 3.1 Договору, суд зазначає наступне.
Позивач у своїх письмових поясненнях вказує на ту обставину, що у зв'язку з укладенням сторонами Додаткового договору № 1 від 15.05.2015, у відповідача виник новий обов'язок, після укладення зазначеного Додаткового договору, направити позивачу повідомлення щодо конкретизації обсягу поставки в залежності від обсягів реального фінансування, який відповідачем виконано не було.
Вказані доводи позивача є безпідставними, оскільки Додатковим договором № 1 сторони внесли зміни до Договору лише в частині зміни кінцевої дати поставки продукції, в свою чергу, відповідач виконав своє зобов'язання, передбачене п. 3.1 Договору, оскільки в матеріалах справи наявні докази листування між сторонами на підтвердження виконання відповідачем п. 3.1 Договору, а саме Лист вих. № 1131/0/4-15 від 03.04.2015, отримання якого позивачем не заперечується, та в якому зазначено про можливість оплати 600 000 фіз. банок консервів м'ясних.
Щодо порушення відповідачем пунктів 1.1, 2.8.3 та 2.8.4 Договору, на які посилається позивач у своєму Листі про розірвання договору вих. № 06/10-01 від 06.10.2015, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи містяться копії Акту проміжного огляду консервів від 15.05.2015 та Акту бракування. Проте, вказаний Акт бракування не може бути прийнятий судом як належний доказ бракування продукції позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
До складу державного резерву входять:
- мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги;
- запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
- запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення «Про державне агентство резерву України» затвердженого Указом Президента України N 463/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення) Державне агентство резерву України (Держрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр).
Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.
Держрезерв України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра.
Згідно з п. 1.1 Національних стандартів України, а саме Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003.» (далі - Стандарт) затвердженої наказом Держспоживстандарту України N 55 від 7 квітня 2003 р. цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:
- органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;
- підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій).
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Стандарту, цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Вимоги цього стандарту щодо оформлювання реквізитів можна поширювати на всі класи уніфікованих систем документації.
Згідно з п. 4.4 Стандарту документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа (не зазначають на листах), дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.
Пунктом 5.24 Стандарту визначено, що гриф погодження розміщують нижче реквізиту "Підпис". Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок), назви посади особи, яка погоджує документ (разом з назвою організації), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища, дати погодження.
Пунктом 2.2 Договору сторони визначили, що продукція, що підлягає постачанню, прийманню та закладанню до державного резерву повинна відповідати ДСТУ 4450:2005 та Інструкції Держкомрезерву України про порядок і умови постачання, приймання, зберігання та відпуску консервів м'ясних, молочних і рибних І 2-001-94 в частині, що не суперечить вимогам ДСТУ 4450:2005.
Згідно з п. 4.4 Інструкції Держрезерву про порядок і умови постачання, приймання, зберігання та відпуску консервів м'ясних (далі - Інструкція - 1) приймання консервів за кількістю та якістю проводиться згідно з „Инструкцией о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребеления по количеству", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та „Инструкцией о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція П-7), Положенням про порядок підтримання оптимального температурно - вологісного режиму, лабораторного та санітарного контролю на підприємствах Держкомітету України по матеріальних резервах № ІІ 2-047-95, затвердженого наказом Держкомрезерву від 10.04.96 № 47 (далі - Положення про порядок підтримання оптимального температурно - вологісного режиму, лабораторного та санітарного контролю на підприємствах Держкомрезерву) та чинними стандартами, технічними умовами, інструкціями, Правилами перевезення швидкопсувних вантажів та цією Інструкцією.
Відповідно до п. 29 Інструкції П-7 за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.
Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.
У цьому акті повинно бути вказано:
а) найменування одержувача продукції та його адреса;
б) номер і дата акту, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, зроблена з порушенням встановлених строків приймання, в акті мають бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення;
в) прізвища, ініціали людей, які брали участь у прийманні продукції за якістю і в складанні акту, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;
г) назви та адреси виробника (відправника) і постачальника;
д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами чи договором не передбачений;
е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції;
ж) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача;
з) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту;
і) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;
к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішньої маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, у чиїй упаковці пред'явлено продукцію - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого належить кожен із встановлених недоліків;
л) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов'язкові правила і договір);
м) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортні та відправні маркірування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях;
н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, зазначеному в документі, що засвідчує її якість. Докладний опис виявлених недоліків та їх характер;
о) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила;
п) кількість некомплектної продукції і перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх;
р) номера стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими проводилася перевірка якості продукції;
с) номер бракувальника підприємства - виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано;
т) зроблений чи відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані;
у) інші дані, які, на думку осіб, що беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;
ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.
Згідно з п. 30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. Особа, яка не згідна із змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.
В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, що не відповідають дійсності.
Якщо між виробником (відправником) і отримувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.
Пунктом 31 Інструкції П-7 встановлено, що до акту, складеного в порядку, передбаченому п. 29 цієї Інструкції, повинні бути додані:
а) документи виготовлювача (відправника), що засвідчують якість і комплектність продукції;
б) пакувальні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежна якість і некомплектність продукції;
в) транспортний документ (накладна, коносамент);
г) документ, що засвідчує повноваження представника, виділеного для участі у прийманні;
г 1) акт, складений відповідно до п. 16 цієї Інструкції;
д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);
е) інші документи, що можуть свідчити про причини псування (погіршення) якості продукції або некомплектності її (комерційні акти, для швидкопсувних вантажів відомості про забезпечення льодом, температурний режим, а також відомості подачі і прибирання вагонів, пам'ятка прийомоздавача при вивантаженні вантажу засобами вантажоодержувачів на місцях загального користування та ін.).
Пункт 32 Інструкції передбачає, що акт, що встановлює неналежну якість і некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених у п. 20, пп. "а", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта.
У тих випадках, коли приймання продукції здійснювалася у вихідний або святковий день, акт приймання повинен бути затверджений керівником підприємства-одержувача або його заступником в перший робочий день після вихідного або святкового дня.
Акти, складені бюро товарних експертиз або інспекцією за якістю продукції, затверджуються в порядку, встановленому відповідними положеннями про інспекції і бюро товарних експертиз.
Так, актом проміжного огляду консервів від 15.05.2015 встановлено точкову ржавчину на деяких банках, та, відповідно, поставлену продукцію прийнято на тимчасове зберігання до подальших випробувань.
Представником постачальника, в свою чергу, в Акті проміжного огляду було зазначено, що при протиранні ганчіркою ржавчина стирається.
Таким чином, поставлена позивачем продукція підлягала експертному дослідженню та подальшому прийняттю або бракуванню.
В тексті Акту бракування зазначено, що до складу комісії входив представник постачальника ОСОБА_7, проте у даному акті відсутній підпис вказаного представника постачальника, а також застереження про його відмову від підписання Акту бракування, що ставить під сумнів участь зазначеного представника постачальника у складенні цього Акту бракування.
Більш того, Акт бракування не містить взагалі дати його складення, що суперечить Стандартам та Інструкціям - 1 та П-7 та унеможливлює встановлення факту його складання в межах строків визначених Договором та Інструкцією П-7.
Крім того, матеріали справи містять докази отримання позивачем Акта бракування засобами поштового зв'язку лише 24.07.2015 (аркуш справи 65).
Акт бракування містить напис «Затверджую», «В.о. директора ДО «Комбінат Троянда» «С.Ю. Лешко» « 2015» без дати такого затвердження, що також порушує вищезазначені вимоги Стандартів та Інструкції П-7.
В зазначеному Акті бракування також відсутній докладний опис виявлених недоліків та їх характер, висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.
Більш того, до Акту бракування, в порушення п. 31 Інструкції П-7, не було долучено жодного документа на підтвердження невідповідності продукції постачальника вимогам ДСТУ 4450:2005, що, в свою чергу, не заперечується відповідачем.
З огляду на вищевикладене, Акт бракування (копія, якого наявна в матеріалах справи) не відповідає вимогам Інструкцій - 1 та П-7, отже не є належним доказом бракування продукції, в розумінні вищезазначених приписів законодавства України.
Окрім того, відповідно до статей 1, 2, 3, 4 та 5 Закону України «Про стандартизацію» стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву; міжнародна стандартизація - стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн; регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору; національна стандартизація - стандартизація, що проводиться на рівні однієї країни; орган стандартизації - орган, що займається стандартизацією, визнаний на національному, регіональному чи міжнародному рівні, основними функціями якого є розроблення, схвалення чи затвердження стандартів; нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови"; консенсус - загальна згода, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень по суттєвих питаннях у більшості заінтересованих сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін та зближення розбіжних точок зору;стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги; міжнародний та регіональний стандарти - стандарти, прийняті відповідно міжнародним та регіональним органом стандартизації; національні стандарти - державні стандарти України, прийняті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, та доступні для широкого кола користувачів; кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом; технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Цей Закон регулює відносини, пов'язані з діяльністю у сфері стандартизації та застосуванням її результатів, і поширюється на суб'єкти господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності, державні органи, а також на відповідні громадські організації.
Дія цього Закону не поширюється на ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких встановлюється відповідними законами.
Законодавство України у сфері стандартизації складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.
Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування.
Метою стандартизації в Україні є забезпечення раціонального використання природних ресурсів, відповідності об'єктів стандартизації їх функціональному призначенню, інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг, підтримка розвитку і міжнародної конкурентоспроможності продукції та торгівлі товарами і послугами.
Як умовами Договору так і чинним законодавством України передбачено, що продукція, яка є предметом Договору, повинна відповідати вимогам ДСТУ 4450:2005. «Консерви м'ясні м'ясо тушковане».
Відповідно до правил приймання, зазначених в ДСТУ 4450:2005, консерви приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об'єм вибірки проб згідно з ГОСТ 8756.0. Консерви м'ясні м'ясо тушковане, у разі отримування незадовільних результатів досліджень хоча б за одним з показників, проводять повторні дослідження подвоєної кількості зразків, які відбирають з тієї самої партії. Результати повторних досліджень є остаточними та поширюються на всю партію. У разі невідповідності якості консервів вимогам цього стандарту всю партію консервів бракують.
Згідно з п. 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 833 від 14 червня 2002 р., при незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними.
Проте, відповідачем не надано суду доказів ані проведення першого дослідження продукції, поставленої позивачем, та його результату, ані проведення повторного дослідження цієї продукції у зв'язку з отриманням незадовільного результату першого дослідження. Отже, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження виконання вищезазначеної постанови КМУ та правил приймання (ДСТУ 4450:2005).
Пояснення ж відповідача свідчать про проведення лише однієї експертизи, доказів проведення якої матеріали справи не містять. Водночас лише повторна експертиза надавала б право на бракування всієї продукції, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність складення Акту бракування.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази як прийняття продукції, поставленої позивачем, та закладення її до державного резерву, так і належні докази бракування вказаної продукції в установленому законодавством порядку.
З огляду на вищевикладене, відповідачем було порушено пункти 2.8.3 та 2.8.4 Договору в частині оформлення акту бракування, а також термінів приймальних заходів та лабораторних випробувань УкрНДІНанобіотехнологій.
В свою чергу, в діях відповідача також вбачається порушення п. 1.1 Договору, оскільки матеріали справи не містять належних доказів приймання або бракування поставленої позивачем продукції в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Таким чином, судом встановлено, що Договір є розірваним позивачем в односторонньому порядку, на підставі п. 7.4.3 Договору, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, а саме пунктів 1.1, 2.8.3 та 2.8.4.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі, у зв'язку з розірванням позивачем Договору в односторонньому порядку під час розгляду цієї справи, а тому провадження у справі № 910/19907/15 підлягає припиненню.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд
Провадження у справі № 910/19907/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Терра» до Державного агентства резерву України про розірвання договору припинити.
Суддя О.В. Нечай