ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.11.2015Справа №910/22545/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-11»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Київенерго»
про стягнення 55 421,53 грн. -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Маляр Н.В. (представник за довіреністю №34 від 01.10.2015р.);
від відповідача: Бойков О.С. (представник за довіреністю від 16.09.2015р.);
від третьої особи: Онищук Т.В. (представник за довіреністю №91/2015/10/09-2 від 09.10.2015р.).
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-11» (надалі також - відповідач) про стягнення 55 421,53 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено умови Договору № 07024/4-03 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 07.11.2006р. в частині сплати наданих послуг, в наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, а відтак позивач просить Господарський суд міста Києва стягнути з відповідача 45 852,42 грн. основну суму боргу, 4 826,63 грн. - інфляційні витрати, 1 256,81 грн. - 3 % річних, 1 193,05 грн. пені, та 2 292,62 грн. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, присвоєно справі №910/22545/15, розгляд призначено на 17.09.2015р.
17.09.2015р. через канцелярію Господарського суду м. Києва Відповідачем були подані документи до справи і відзив на позовну заяву. У відзиві Відповідач заперечує проти позовних вимог повністю і зазначає про те, що позивачем по коду 3-50447 з назвою «питна вода» безпідставно виставлена вода, яка використовується для постачання теплової енергії в гарячій воді та її стоки; нарахування позивачем по коду 3-50447 обсягів не відповідають актам зняття показань лічильників, наданим позивачем і ніколи не погоджувалися відповідачем. Відповідач зазначає, що предметом Договору № 07024/4-03 була послуга з постачання питної води та водовідведення, а не холодна вода для виготовлення гарячої води. Крім того, відповідач зазначає про те, що він не є власником та на його балансі не знаходяться тепловий пункт (котельня), а тому посилаючись на п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008, стверджує про те, що на нього не покладений обов'язок здійснювати розрахунки за обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання.
В судовому засіданні 17.09.2015р. оголошено перерву до 29.09.2015р., в якому також оголошено перерву до 13.10.2015р.
29.09.2015р. через канцелярію Господарського суду м. Києва позивачем було подано до матеріалів справи додаткові пояснення.
В судовому засіданні 13.10.2015р. оголошено перерву до 20.10.2015р.
В судовому засіданні 20.10.2015р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Київенерго», окрім того, продовжено строк розгляду спору на 15 днів терміном до 12.11.2015р. включно. Розгляд справи відкладено до 03.11.2015р.
В судовому засіданні 03 листопада 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке було перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Кристал-11» (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 07024/4-03 від 07.11.2006 р. (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується розраховуватися за вказані послуги згідно умов договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення вмістах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, які втратили чинність 18.10.2008 р. у зв'язку із введенням в дію нових Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. №37, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини які виникають за цим договором.
Відповідно до п. 3.1. вказаного договору позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймає від відповідача стічні води.
Згідно з п. 3.3.5 договору № 07024/4-03 від 07.11.2006 р., абонент зобов'язується: сплачувати вартість наданих йому послуг на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1. Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками водолічильника, зареєстрованого у постачальника. Зняття показників лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування.
Пунктом 2.1.4. Договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильника стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
Згідно із п. 2.2 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи із діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.
Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по сплаті вартості поставленої питної води, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість в сумі 45 852,42 грн. за період з 01.08.2012 по 30.06.2014р. У підтвердження цього позивач надав суду копії актів про зняття показань з приладів обліку за вказаний період, платіжні вимоги-доручення та розшифровки рахунків Відповідача по коду 3-50447 за період з 01.08.2012 по 30.06.2014р.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 45 852,42 грн. основного боргу за період з 01.08.2012 р. по 30.06.2014 р., 4 826,63 грн. інфляційних втрат, 1 256,81 грн. трьох відсотків річних, 1 193,05 грн. пені та 2 292,62 грн. штрафу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
У Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.
Крім того, договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", сферу дії якого визначено статтею 2 Закону, відповідно до якої дія вказаного Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Водовідведення визначено приписами вказаного Закону як господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
При цьому, вода питна - це вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.
У статті Закону України "Про питну воду та водопостачання" зазначено, що підприємство питного водопостачання - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води.
Споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб/послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПІН 2.2.4-171-10, та водовідведення.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Таким чином, стаття 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання (згідно із Законом - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води) та водовідведення (згідно із Законом - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом). При цьому, вода питна - вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству. На сьогоднішній день в Україні вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 р. № 400.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 вказаних ДСанПіН 2.2.4-171-10, вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з бюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.
Таким чином, відповідач є споживачем послуг з постачання питної води, якість якої відповідає зазначеним ДСанПіН 2.2.4-171-10, та водовідведення (згідно із Законом - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб).
З викладеного вбачається, що позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а відповідач - споживачем таких послуг.
Правила користування системами водопостачання та водовідведення в містах і селищах України № 65, затверджені 01.07.1994 р. Державним комітетом по житлово-комунальному господарству втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.08 р., яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила).
В силу статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" названі Правила є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
У відповідності до п.2.1 правил, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", яким, згідно п.2.2 правил, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до пункту 3.1 Правил встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Згідно до п.п. 2.1.1, 2.1.4 п. 2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильників, зареєстрованих у позивача, окрім випадків, передбачених правилами користування. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання.
Зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника (п.2.1.2 Договору).
Відповідно до п.2.1.5 договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно абонентом та представником постачальника.
Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. абонент щоквартально, не пізніше 10-числа наступного за звітним кварталом місяця та за письмовою вимогою постачальника направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості або вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом (пункт 2.1.6 договору).
Пунктом 3.3.1 договору визначається обов'язок абонента надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єкта), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або знаходиться у його повному господарському віданні тощо.
З пояснень представника позивача та наданих до справи матеріалів випливає, що у відповідності до договору для обліку наданих відповідачу послуг з постачання питної води та водовідведення, позивачем нарахування здійснюється на коди двох типів: 3-447 (для обліку послуг з холодного водопостачання та приймання стоків) та 3-50447 (для обліку за холодну воду в складі гарячої та відповідний об'єм стоків).
Відповідно до п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. та зареєстрованих Мінюстом 07.10.2008 р. суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.
За п. 2.1 Правил користування № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.
Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
За таких обставин, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду.
Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач.
При цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.
За таких умов, відповідно до п.3.13 правил № 190 розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.
З наданих до матеріалів справи доказів та з пояснень відповідача вбачається, що тепловий пункт (бойлер), за допомогою якого здійснюється підігрів води, відпущеної із систем водопостачання, не перебуває на балансі відповідача, а тому підстави для оплати води, що йде на підігрів у останнього відсутні.
Із наявних в матеріалах справи письмових пояснень вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачається питна вода на підігрів для виготовлення гарячої води, та за якими останній виставляє рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не у відповідача, а перебувають у обслуговуванні та на балансі ПАТ "Київенерго".
В матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами існують договірні відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, адже укладений сторонами договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07024/4-03 від 07.11.06 р. не регулює відносин сторін з приводу постачання холодної води, яка іде на підігрів, а на балансі відповідача теплові пункти (котельні), з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.
Крім того, матеріалами справи підтверджується укладення між ПАТ АК "Київенерго", який є енерговиробником, та відповідачем Договору № 1630387 від 01.05.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, в тому числі на отримання послуг з гарячого водопостачання.
За приписами ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Тобто, обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.
Відповідно до п. п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.
Крім того, у відповідності до приписів пунктів 76-77 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. До складу виробничої собівартості включаються прямі матеріальні витрати, серед яких витрати на питну воду для надання послуг з централізованого постачання гарячої води відповідно дол укладених договорів з урахуванням обсягів фактично спожитої води за показниками будинкових приладів обліку, а уразі їх вілсутності - за встановленими нормами. Тобто до складу тарифу на послуги з постачання гарячої води вже включено вартість питної води, якен йде на підігрів для цілей централізхованого гарячого водопостачання.
Таким чином, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.
Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив суду, що він не є балансоутримувачем виносних бойлерів (котелень), які забезпечують житловий будинок № 37-А по вулиці Маяковського у м. Києві водою, яка йде на виготовлення гарячої води, а такі бойлери (котельні) відповідно до умов п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. знаходяться на балансі ПАТ «Київенерго».
Крім того, відповідно до додатку № 6 до договору № 1630387 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.1999 р. - акту розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін межа поділу балансів належності між ПАТ «Київенерго», як постачальником, та відповідачем, як споживачем, проходить по зовнішній стіні будинку № 28.
Позивачем же не доведено того, що теплові пункти, з яких здійснено постачання гарячої води, перебувають на балансі відповідача.
Як вбачається з платіжних вимог-доручень та розшифровок абонента за спірний період щодо споживача за адресою: м. Київ, вул. Маяковського, 37-А, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, дані докази підтверджують нарахування позивачем за кодом 3-50447 за гаряче водопостачання та стоки. При цьому, обсяги води, що зазначені у вказаних розшифровках рахунку 3-50447 абонента, не відповідають обсягам, зазначеним у відповідних періодах в Актах про зняття показань з приладу обліку, наданими позивачем.
Самі ж Акти про знаття показань з приладів обліку за період з 01.08.2012 по 30.06.2014р. підписані лише представником позивача та не містять інформації про присутність під час зняття цих показань представників відповідача. Крім того, у вказаних Актах зазначено про те, що прилади обліку, з яких знімалися показання, знаходяться за адресою пр.-т Маяковського, 37-А, а не на межі поділу балансів належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності. Позивачем не надано доказів, що підтверджували б обсяг використаної холодної води, призначеної для підігріву, за показаннями засобів обліку, встановлених на такій межі на вході до бойлеру.
Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що умовами укладеного між ПАТ «АК «Київводоканал» та ЖБК «Кристал-11» договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №07024/4-03 від 07.11.2006 р. не врегульовано відносини з приводу постачання холодної води для виготовлення гарячої води (шляхом підігріву) та за відсутності інших договорів, укладених між сторонами, які б врегульовували відносини між сторонами про надання послуг за кодом 3-50447 з постачання питної води, що йде на підігрів, а також з огляду на те, що бойлер (котельня), який здійснює підігрів води не знаходиться на балансі ЖБК «Кристал-11», то Господарський суд м. Києва дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку сплачувати вартість послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, а відповідно і про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості саме за надання послуг з постачання питної води, що йде на підігрів та про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних і фінансових санкцій, нарахованих позивачем на цю суму заборгованості, як таких, що є похідними вимогами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 18.03.2015 р. у справі №910/20790/14, від 04.06.2015 р. у справі №910/20799/14, від 23.09.2015 у справі №910/24791/14, від 09.12.2014 р. у справі №910/13142/13 та 26.03.2015 р. у справі №910/12492/13 та інших.
За таких обставин, з огляду на вищевказані правові норми, оцінивши всі надані докази й пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києва відмовляє в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-11» щодо стягнення 55 421,53 грн. повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.11.2015р.
Суддя С.М. Морозов