номер провадження справи 21/113/15
03.11.2015 Справа № 908/5175/15
За позовною заявою - Приватного підприємства “Славутич-тара” (69006, АДРЕСА_1, поштова адреса - 69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, оф. 207, код ЄДРПОУ 33652465)
до відповідача - Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 7, код ЄДРПОУ 00203625)
про повернення суми передплати, стягнення інфляційних витрат та процентів внаслідок не виконання грошового зобов'язання
Суддя Черкаський В.І.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, дов. від 05.05.2015;
від відповідача - не з'явився
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства “Славутич-тара” 15 580 грн. 76 коп., а саме:
- 10 000 грн. попередньої оплати;
- 3% річних у розмірі 300,76 грн.;
- втрат від інфляції у розмірі 5 280,00 грн.
Ухвалою від 30.09.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно номер провадження 21/113/15. Справу призначено до розгляду в засіданні на 28.10.2015 року, 10 - 30.
26.10.2015 від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначив, що визначена в заяві сума основного боргу відповідає бухгалтерському обліку, просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Відповідач у засідання 28.10.2015 не з'явився, про дату та місце проведення засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 28.10.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 03.11.2015.
У засіданні 03.11.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Судовий процес здійснювався за клопотанням сторін без застосування засобів технічної фіксації.
В судовому засіданні 03.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Між Позивачем та Відповідачем договір як єдиний письмовий документ не укладався.
Визначення поняття “угода” надане в статті 41 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з якою угодами визнаються дії громадян, організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами, а згідно з статті 154 ЦК України договір може бути укладено як шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частини 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частини 1 статті 193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
05.09.2014 року позивач сплатив на поточний рахунок Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» грошові кошти в сумі 10 000 гривень за надання послуг з прийому, нейтралізації відходів, копію платіжного доручення № 2505 від 05.09.2014 залучено до матеріалів справи.
11.09.2014 року позивач отримав листа від ЗДП «Кремнійполімер» щодо відсутності установок та потужностей для утилізації відходів, дозволів на розміщення відходів та ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України на здійснення операцій у сфері обігу з відходами (збору, перевезення, схову, утилізація) у зв'язку з чим відмовилось від прийому та нейтралізації відходів та надання відповідних послуг для позивача.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Станом на день подачі позову заборгованість відповідача складає 10 000 грн., що підтверджується відзивом відповідача, актом звіряння б/н б/д. Приватне підприємство «Славутич-тара» звернулось до ЗДП «Кремнійполімер» з претензією від 08.07.2015 та з вимогою про повернення сплачених коштів у розмірі 10 000 грн., яка отримана відповідачем 20.07.2015. У строк до 27.07.2015 відповідач отримані кошти не повернув.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім суми основного боргу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, до стягнення з Відповідача підлягають:
- 3% річних від простроченої суми, що складає: 10 000 грн. x 3% x 49 днів/365 днів = 40,27 грн. Період з 27.07.2015 по 13.09.2015 (момент нарахування заявлених вимог) складає 49 днів.;
- збитки від інфляції: 10 000 грн. х 0.992 (індекс інфляції у серпні 2015 р.) х 0.1023 (індекс інфляції у вересні 2015 р.) - 10 000 грн. = 148,00 грн.
Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 10 000,00 грн., 40,27 грн. 3% річних, 148, 00 грн. втрат від інфляції підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково. В частині заявлених сум 260,49 грн. 3% річних та 5 132,00 грн. позовні вимоги - відхиляються, як заявлені неправомірно.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача повністю, оскільки спір виник з вини відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер» (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, код ЄДРПОУ 00203625) на користь Приватного підприємства “Славутич-тара” (69006, АДРЕСА_1, поштова адреса - 69041, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 9, оф. 207, код ЄДРПОУ 33652465) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 40 (сорок) грн. 27 коп. трьох процентів річних; 148 (сто сорок вісім) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
В іншій частині позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.І.Черкаський
дата складання повного рішення - 09.11.2015